Щоб бути задоволеним, достатньо цього хотіти. Сатисфакція можлива в більшості ситуацій, навіть якщо вони виглядають сумними, трагічними. Для щастя не потрібні великий розум, багатство, сила та інші речі, до яких прийнято прагнути. Навпаки, погоня за якимись здобутками забирає той час, коли можна просто бути щасливим. Звісно, для когось і погоня може приносити задоволення, але, напевне, найбільше кайфу у внутрішньому мирі, рівновазі. Хоч там його знайти найважче, бо непросто досягнути самого стану.

Кожен по-своєму намагається декорувати своє життя всякими деталями, щоб виглядало гарніше чи, принаймні, цікавіше. Тут дуже важко визначити межу, бо комусь одне добре, а комусь інше. Але можна говорити так, що коли люди зустрічаються в обід, щоб поспілкуватися й заодно споживають якісь харчі, то вони мають радість від спілкування. А якщо збираються, аби смачно поїсти, а спілкування принагідне, то це вже щось не інше.

Пошук фізичної насолоди говорить про брак духовного щастя. Звісно, що кожен має свої слабкості. А ще є традиції, які тому сприяють. Сама по собі традиція вже є чимось емоційним, але якщо зараз сільські весілля більше споживання їжі та напоїв, наслідком чого стає веселість, то це штучно.

Я дуже люблю вареники з сиром, капусту зі сметаною, лазанью, ще деякі страви. Але здається, що не варто перебирати в харчах. Треба їсти те, що є. Часом буває в певних ситуаціях, що доводиться їсти якусь не надто смаково близьку їжу. Тоді хочеться чогось простого й звичного. Але не варто шукати іншого, а якраз в той момент почати розуміти, що їжа для підживлення тіла, щоб воно могло бути добрим помічником для духу.

*

Зараз сорок одна хвилина нового дня. Всі сплять. Мені хочеться бутерброда. Перед сном це абсолютно лишнє, але я піду на кухню, зроблю його й з’їм. З одного боку суперечу собі, а з іншого – треба дописати те, що думається, тому треба насититись, щоб думати не про їжу. Чи хоча б не про те, щоб з’їсти.

*

Сьогодні я можу бути щирішим, бо якось зовсім інакше почуваюся. Вчора після канапки не хотілося писати, бо вже хотілося спати. І спав довго й міцно. Але ще перед тим чув, що моє поїдання канапки з шинкою після півночі є лицемірством.

Ще я вчора написав неправду, що всі сплять, бо спала лиш одна половина всіх, а інша ще ні. Й вона мені це казала. Бо позавчора була п’ятниця і я не їв м’яса, а після півночі вже їв шинку на канапці. А мені сказали, що це лицемірство, бо день триває не від години до години, а від сну до сну. Але я тим сильно не зажурився, а добре заснув і виспався. Всі слабкі й піддаємося фізичним спокусам, але по мірі можливості варто їм протистояти.

Через те, що добре виспався, не сплю тепер, о 04.30 ранку. Зразу після півночі з’їв шматок сирника, а потім випив каву. Може й тому не хочеться спати. Хоч може й не тому.

Так чи інакше, я не сплю. Але міг би. Вчора я хотів спати, і якби мені хтось не давав це робити, то мені було б погано. А сьогодні може, але не сплю, бо маю енергію не спати і можливість в цей час робити щось інше цікаве.

*

Так само з насолодою від їжі й постами. Десь я чув, що навіть якщо ти не дотримуєшся посту, то дуже корисно буде один день на тиждень взагалі не їсти для очищення організму. Себто, все передбачено. І це реально нормальне відчуття тоді є.

Але якщо людині день не давати їсти шляхом заборони, то вона мучитиметься і врешті її заболить голова. Тоді як не вживаючи їжі з власної волі, невідь звідки з’являється достатньо енергії собі бути так. Навіть появляється певна насолода від невживання харчу, легкість. Себто, щастя приходить від протилежного.

Сьогодні вже неділя. Повинні би традиційно бути улюблені вареники. Традиційно вони готові о дев’ятій-десятій ранку. Але в цей час я ще спатиму, тому прийшло б роздратування, якби мене раптом почали будити до улюблених вареників. Натомість буду щасливий у сні.

Василь Карп’юк

Читайте також:

Дощу стане на всіх
Килим з оленями
Пісня про Любов
«Ти маєш бути сильним, інакше навіщо бути?»
Мої улюблені собаки


Від редакції. Дорогі читачі, якщо у вас є досвід, яким ви захочете поділитися з нами в рубриці «Актуальне», надсилайте свої відгуки, колонки, коментарі на скриньку press_grani@ukr.net — можливо, саме ваш звичний досвід стане для когось неоціненним!


themesthemes/3700