Хто володіє інформацією, той володіє світом.

Вінстон Черчилль

 

Частина 1. Вчитися чи не вчитися?

Гадаю, багато людей чули про реформу освіти, як зараз запроваджується в Україні.

На перший погляд усе прекрасно: навіщо людині, яка мріє викладати рідну мову, вчити фізику і хімію?! Однак чи здатна дитина у 15 років напевне визначити напрямок, за яким буде змушена працювати все життя? Тільки задумайтеся: 15-річний підліток має зробити вибір, від якого залежатиме ВСЕ його життя! Тож погляньмо на досвід країни, де вже багато років запроваджене спеціалізоване навчання.


Спеціалізована освіта у  Швеції

Шведські діти вчаться в школі 9 років і отримують неповну середню освіту. Щоб отримати повну освіту, потрібно провчитися ще 3 роки в гімназії, кожна з яких має свою  спеціалізацію. Звісно, рівень навчання в гімназіях різний. Є щось на кшталт наших ПТУ (чи як вони тепер називаються). А є ті, що готують до вишу, тож і вчитися там складніше.

Підліток провчився в гімназії рік, два – і тут… «Ой! Я ненавиджу цю математику (психологію, мову)! Я ніколи вжитті не працюватиму в цій сфері!» Гадаєте, це – поодинокі випадки? За офіційною статистикою кожен третій-четвертий учень шведської гімназії кидає навчання, щоб спробувати змінити фах. Задумайтеся: 25-30% учнів розуміють, що обрали неправильний шлях. А скільки з інших 65-70% дітей зрозуміють це пізніше, коли треба буде вступати до вишу?! А в Швеції не можна вступати до вишу іншого напрямку – не того, за яким закінчив гімназію. Можете самі познайомитися зі шведською статистикою:

http://allastudier.se/artiklar/858-var-tredje-klarar-inte-av-gymnasiet/

http://www.ekonomifakta.se/sv/Artiklar/2012/December/Utbildningsnivan-i-Sverige/

 

Що чекає на Україну

Повернімося до України. Ми з вами, навчаючись за «старою» системою, билися над законами Ньютона, рахували молярність і стогнали над логарифмами, але ми – мали вибір. Могли, наприклад, подавати документи одночасно на факультет психології і хімії. Що ж станеться після реформи освіти? Українські школярі, як нині шведські, будуть позбавлені можливості вибору. Вони просто не матимуть знань, щоб спробувати вступити на факультет іншого напрямку! Що з цього випливатиме? Нещадне хабарництво у ВНЗ. І неодмінно – зменшення студентів на природничих напрямках. А надалі – Україна втратить навіть гіпотетичну можливість підняти науку і виробництво. І зараз в Україні не вистачає фахівців технічних напрямків. А надалі їх стане ще менше.

Чому? Адже є діти, які добре вчаться з математики і фізики…

Усі люди ліниві (я вважаю, що це вироблена еволюцією економія енергії). Як гадаєте, що обере середній учень, якщо перед ним стоятиме вибір: учити складні предмети трішечки, або витрачати на них весь вільний час (позбавляючи себе часу на тусовки і маючи загрозу зіпсувати атестат). Ґарантую: 2/3 таких учнів швиденько, за 2–3 дні доведуть батькам, що не мають таланту до точних наук і взагалі вчити це не будуть. Яка ж мама не пожаліє своє дитятко?!

 

Частина 2. Соціальноформуюча

Багато хто каже: «Теперішня система освіти – це марне витрачання часу! Жодні логарифми чи правило гвинта мені вжитті не знадобилися». І тут – найголовніша помилка.

Навчання в школі має на меті не надання конкретних знань і вмінь. Навчання в школі має на меті дати розуміння системного наукового аналізу і синтезу отриманої інформації.

Уся старша школа вчить бачити зв’язок між науками, зв’язок між усіма явищами світу. Математика – системні уміння для пошуку нестандартних рішень. Уміння аналізувати, тобто розкладати інформацію на складові, і вміння складати разом розрізнені факти.

Органічна хімія – взаємозв’язок і взаємний вплив хімічних елементів у світі.

Фізика – взаємозв’язок енергії і речовини. Дає комплексну картину світу.

Біологія (генетика) – вплив довколишнього середовища на зміни в організмі.

Економічна і політична географія – показує, як особливості країн впливають на їхню позицію у світі.

Усі ці знання (які й надалі отримуватимуть діти еліти ще в більшому обсязі, ніж отримують зараз пересічні учні) дають розуміння системного управління світом, яке чітко обґрунтовано науковими методами.

Тепер найсумніше. Позбавляючи школярів уміння робити висновки з отриманої інформації, влада за кілька років отримає людей, не здатних критично мислити, людей, якими дуже просто керувати. І все. Не буде загрози революцій, не буде мітингів, не буде викривальних статей. Будуть люди, які дивитимуться рекламу і рівненькими рядами йтимуть у магазини та на виборчі дільниці.

 

А на закінчення цитата

У США реформа освіти розпочалася після… молодіжних заворушень у 60-70-х роках. Молодь стала «занадто розумною» і захотіла вирішувати щось сама, поставивши під загрозу владу.

Почитайте, будь ласка, уривок із книги Роберта А. Вілсона (перепрошую, маю лише в російському перекладі):

«Кудабольшеменяогорчаютмоилирическиевзывания к ИнтенсификацииРазума. В 70-х я не отдавал себе отчета, насколько "молодежнаяреволюция" 60-х напугала нашу правящуюэлиту, и не предполагал, что верхи постараютсяпредотвратитьбудущиевсплески радикального утопизманамеренным "отуплением" системыобразования. То, чтомы получили, – так называемое "ПоколениеИкс" – я быназвал не толькосамымневежественным, но и самымпараноидальным и депрессивнымпоколением за всю историюнашейстраны. Я согласенсозвездойзапрещенногорадиоТрэвисомХиппом в том, чтопаранойя и депрессияявляютсянеизбежным результатом невежества. Этидети не тольконичего не знают – онидаже не хотят знать. Онилишь смутно сознают, чтокто-тоихчего-толишил, но у них не хватает то лисмелости, то ли злости, чтобыпопытатьсявыяснить, ктоименно и чегоихлишил.»

Роберт Антон Уилсон. «Прометей восставший. Психологияэволюции» ("JANUS BOOKS") "София" 1998

 

Оксана ДАВИДОВА, журналіст

 

Читайте також:

Не бути рабами чужих думок
Профільне навчання: за і проти
Стихійне лихо з трьох літер

 

Від редакції. Дорогі читачі, якщо у вас є досвід, яким ви захочете поділитися з нами в рубриці «Актуальне», надсилайте свої відгуки, колонки, коментарі на скриньку press_grani@ukr.net — можливо, саме ваш звичний досвід стане для когось неоціненним!


themesthemes/3494