«Я помітив, що наших не цікавить трагедія, люди бояться дивитися фільми без «хеппі-енду». Тепер, коли хтось помирає на сцені, в телевізорі, люди не страждають з ними, а чекають, коли він воскресне. Вони не вірять у смерть як таку, бояться її сильніше, тому і не вірять. 20 років тому смерті також боялися, але вона була більш закономірною. Суспільство почало жити вигаданими ілюзіями. Ось ця ілюзорність примушує створювати шоу. Ви подивіться хоча б на скільки за 3 роки у нас збільшилась кількість шоу на екранах?! (Джерело: www.telekritika.ua)»

Зі слів автора:

Я,  Денисенко Олександр Володимирович, народився 5 вересня 1958 року у місті Києві у родині кінорежисера,  Народного артиста України,  лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка Денисенка Володимира Терентійовича, і актриси, Народної артистки України Наум Наталії Михайлівни.

    У 1975 році закінчив київську середню школу №92 ім. Івана Франка і вступив до Київського державного університету ім. Тараса Шевченка на факультет кібернетики.

    Впродовж навчання на факультеті, вже перебуваючи на другому курсі, створив студентський аматорський театральний гурток під назвою «Біля колон» і поставив два спектаклі «Двадцять хвилин з ангелом» за О.Вампіловим та «Міщанин у дворянстві» за Ж. Мольєром.

    У 1978 році вступив на акторський факультет Всесоюзного інституту кінематографії у Москві на курс Народного артиста СРСР Сергія Бондарчука, який закінчив у 1981 році.

    З 1981 року по 1988 рік працював на кіностудії ім. Олександра Довженка актором. Знявся у двадцяти п’яти картинах переважно у головних ролях або ролях другого плану у відомих режисерів: Георгія Данелії, Савви Куліша, Юрія Іллєнка, Олександра Муратова, Бориса Івченка, Ігоря Негреску, Олега Бійми та інших. Як актор виконав ролі у фільмах: «Високий перевал», «Легенда про княгиню Ольгу», «Казки старого Арбату», «У привидів у полоні», «Помилуй і прости», «Совість», «Українська вендета», «Сльози крапали», «Провал операції «Велика ведмедиця», «Острів любові», «Раптовий викид», «Скарга», «Шевченко. Заповіт», «Троянський Спас» та ін. За роль Гарвасія Доцьо у фільмі «Високий перевал» був удостоєний гран-прі Міжнародного фестивалю «Молодість» у 1982 р.

    Після здобуття режисерської освіти і закінчення кафедри режисури кіно та телебачення кінофакультета Київського театрального інституту у 1988 році, на якому вчився не полишаючи акторської діяльності, працював одночасно на тій же студії ім О.Довженка як і режисер-постановник.

У 1988 році на кіностудії ім. О.Довженка як режисер-постановник і сценарист зняв художній фільм «Що записано у книгу життя» за Михайлом Коцюбинським. Фільм «Що записано в книгу життя» – лауреат міжнародного кінофестивалю Матері (Ізраїль, м. Хайфа) – 1989 р. та Всесоюзного фестивалю «Дебют» (м. Москва) – 1989р.

У 1989 році був режисером відновлення і нової редакції «репресованого» художнього кінофільму «Совість» (автори фільму: В. Денисенко та В. Земляк).

У 1992 році, у зв’язку з тим, що в Україні практично припинилось кіновиробництво, працював у системі Держтелерадіо.  Був автором і режисером історико-публіцистичної телепрограми «VADE ME CUM» на студії «Укртелефільм».

1993 року перейшов на роботу до Національної кінематеки України  як режисер-постановник 2-ї категорії, а потім 1-ї категорії. Під час роботи у кінематеці обіймав посади зав. відділу та продюсера кіновідеолітопису. Зняв науково-популярні фільми: «Повіяв вітер січовий», «…І почалась революція», «1905-й рік: пробудження».

З 1994 по 1998 рік працював головним режисером ТВО «Культура», директором ТВО «Образ», директором студії «Укртелефільм» та старшим режисером ТВО «Відродження» у системі Держтелерадіо та Національної телекомпанії України. Був автором телепрограм «TV-історії», «Парадокси історії» та інших.    

У 1996 році зняв, як режисер і сценарист, документальний фільм про більшовицький терор – «Замість Бога».

У 1998 році працював головним продюсером «Українського об’єднання артистів» і як режисер-постановник поставив театралізоване шоу «АКТ-АКАДЕМІЯ» за участю театральних акторів з усіх театрів м. Києва.

Після припинення фінансування проекту «АКТ-АКАДЕМІЯ», який фінансували бельгійські продюсерські компанії, деякий час шукав роботу за фахом і тимчасово змушений був працювати головним енергетиком кооперативу «Ладога», використовуючи знання здобуті на військовій кафедрі університету ім.. Шевченка.

    З 1999 року працював на кіностудії ім.О.Довженка, з 2000-го року паралельно працюючи на телеканалі «Київ», і як режисер-постановник вищої категорії зняв документальний фільм «Academia sempiterna» у 2003-му році і повнометражний художній фільм «Троянський Спас» у 2004 році.

Одночасно за угодою працював у театрі ім. І. Франка і поставив, як режисер, виставу за Е.Філіппо «Різдво у домі Куп’єлло» за власним перекладом у 2003 році.

У 2002  році вступив на заочне відділення Київської духовної семінарії Московського Патріархату. Але у зв’язку з великою кількістю творчої і режисерської роботи змушений був її покинути через рік.

Починаючи від 8-го березня 2000 року  до 3-го серпня 2005-го року працював на телекомпанії «Київ» як автор і ведучий щоденної телепрограми «Кіносалон», автор та диктор анонсів кінофільмів та завідувач відділу кінопрограм.

    З 1988 року пишу прозу і друкуюсь в українських часописах, літературних збірках та газетах. Автор романів, повістей, оповідань, кіносценаріїв та п’єс.

Повість «Глина» опублікована у журналах «Українські проблеми» (1994. — Ч.3: перший розділ) та «Київ» (1996. — Ч.1-2: обидва розділи), повість «Потяг» опублікована у «Кур’єрі Кривбасу» (1997. — Ч. 85-86), оповідання «Запах зломленої квітки» опубліковане у «Кур’єрі Кривбасу (1994. — Ч.17), оповідання «Залізна баба» опубліковане у газеті «Нєзавісімость» українською мовою (14 червня 1996 р.). У співавторстві з Аллою Тютюнник написав повість «На шляху підземної ріки», що була надруковано на сторінках журналу «Київ» (1990. — Ч.9) та у збірці «Романи і повісті» у 1989 році. У часописі «Кур’єр Кривбасу» поміщено уривок з його роману «Комедія інстинкту» (1999. — Ч.119-120) та скорочений варіант роману «Містич» (2002. — Ч. 167-168), повість «Вітя Давида — людина ідеї» у часописі «Кур’єр Кривбасу» (2004. — Ч.188), оповідання «Великий Іван»  («Кур’єр Кривбасу» (2008. — Ч.255) .

 П’єса «Оксана» про останні роки життя і таємницю смерті Т.Шевченка опублікована у «Кур’єрі Кривбасу» (2002. — Ч.148) та у збірці «Наша драма» (грудень 2002 р.).

Ця п’єса поставлена у Національному академічному театрі ім. І.Франка у 2003 році під назвою «Божественна самотність».

Комедія-мюзикл «Травень-вересень» опублікована у «Кур’єрі Кривбасу» (2005. – Ч.187).

Оповідання «Душа ріки» перекладене німецькою мовою й видрукуване в німецькій антології химерної літератури «Die Stimme des Grases» (2000 - Brodina Verlag), у «Кур’єрі Кривбасу», газеті «Слово», а також видане у антології «Приватна колекція» (2002. - Львів.).

У 2008 році у Літературній агенції «Піраміда» вийшла книжка прози «Душа ріки».

На початку 2009 р. у видавництві «Грані-Т» виходить друком культурологічний проект «Сердечний рай,  або Оксана» про останні роки життя Т.Шевченка, у якому буде використано текст  п’єси «Оксана», а також будуть опубліковані невідомі документи з життя Т.Шевченка та коментарі істориків, мистецтвознавців та діячів культури.

З 1984 року член Спілки кінематографістів України.

Член «Асоціації українських письменників» з 1996 року та член Конфедерації драматургів України з 2001 року.

У 2004-му році я був удостоєний звання «Заслужений діяч мистецтв України».

  • Денисенко Олександр В матеріалах сайту:

  • Новини

  • Книги «Граней-Т» – серед переможців «Мистецтва книги-2012»

    24-25 травня в столиці Казахстану Астані було визначено переможців IX Міжнародного конкурсу країн-учасниць СНД «Мистецтво книги». Українські видання вибороли дипломи в п’яти номінаціях, серед них – дві книги видавництва «Грані-Т».

  • «Грані-Т» і Міжнародний конкурс країн-учасниць СНД «Мистецтво книги»

    Зовсім скоро стануть відомими переможці престижного міжнародного книжкового конкурсу «Мистецтво книги», на який цьогоріч «Грані-Т» подали відразу дві новинки: подарункове видання поеми Себастіана Бранта «Корабель дурнів» з ілюстраціями Юрія Чаришнікова та кулінарну повість для дітей «Солька і кухар Тара-пата» Оксани Лущевської та Лани Світанкової з ілюстраціями Ольги Гаврилової. Для «Граней-Т» участь у «Мистецтві книги» – справа надзвичайно відповідальна, адже з часу заснування видавництва не минало й року, щоб котрусь із «гранівських» книг авторитетне міжнародне журі не визнало найкращою. Пропонуємо пригадати переможців попередніх років і ближче познайомится з найзнаковішим книжковим конкурсом на території країн-учасниць СНД.

  • І знову в переможцях!

    Днями в Москві було підбито підсумки VI Міжнародного конкурсу «Мистецтво книги», на якому у чотирьох номінаціях були представлені книги і з України.

  • Презентація проекту видавництва «Грані-Т» – «Сердечний рай, або «Оксана»

    20 травня, о 17:00, у Київському державному музеї Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 12) розпочнеться презентація проекту видавництва  «Грані-Т» – «Сердечний рай, або «Оксана».

  • Прес-конференція у «Главреді»

    У вівторок, 28 квітня, об 11:00, в прес-центрі «Главред-медіа» (вул. Стрітенська, 2/8) відбулася прес-конференція «Книжкового квітня».

  • Презентації у Івано-Франківську та Тернополі

    20 й 21 березня у Тернополі та Івано-Франківську відбудуться зустрічі, ініційовані видавництвом «Грані-Т».

  • Ще?
personspersons/73