Микола Трублаїні (справжнє ім’я — Микола Петрович Трублаєвський) — український письменник-мариніст, автор творів для дітей та підлітків, журналіст.

Народився 25 квітня 1907 року в селі Вільшанка, нині Крижопільского району Вінницької області. У 1915 році пішов до Немирівської гімназії. Проте навчання не закінчив: у п'ятому класі втік на фронт, бажаючи допомогти червоноармійцям. Та й туди Микола не потрапив — впав з вагону поїзда й покалічив ноги. Відтоді у вінницьких газетах стали з'являтися його дописи й кореспонденції про життя на селі.

1925 року редакція газети «Червоний шлях» посилає молодого активіста на Всеукраїнські курси журналістики у Харкові. Відтак Микола працює в редакції харківської газети «Вісті». Узимку 1927 року Микола Трублаїні як кореспондента «Вістей» посилають у двомісячну подорож на Далекий Схід. Його кореспонденції «Листи з далекої подорожі», «Великим Сибірським шляхом» публікуються в газеті під псевдонімом Гнат Завірюха.

У 1930 р. Трублаїні вирушає в експедицію до Арктики, на острів Врангеля на криголамі «Ф. Літке». Оскільки місце журналіста в експедиції було вже зайнято, письменник опановує професії кочегара, механіка, вантажника і влаштовується на судно котельним днювальним. За участь у цьому рейсі Миколу Трублаїні нагороджують медаллю. Враження від подорожі лягли в основу книг «До Арктики через тропіки», «Людина поспішає на поміч», «“Ф.Літке” — переможець криги». Згодом, 1932 року, письменник знову відвідав Арктику як учасник експедиції на криголамах «Сибіряков» і «Русанов». Люди Півночі, їхнє життя є темою багатьох книг Трублаїні, зокрема першого його великого твору — повісті «Лахтак».

З перших днів Другої світової війни Микола Трублаїні — військовий кореспондент фронтової газети «Знамя Родины». Загинув восени 1941 року в боях під Дніпропетровськом. Ім'ям Миколи Трублаїні названо українську літературну премію за твори для дітей і юнацтва.

personspersons/2841