Борис Комар – український дитячий письменник і перекладач. Народився в с. Хвощевка Хорольського району Полтавської області. Хлопчик рано осиротів, втративши матір, і до 1941 року навчався в місцевій семирічній школі. У ній за завданням літературного гуртка збирав народні пісні, загадки, прислів'я та приказки.

Учасник Великої вітчизняної війни, нагороджений медалями та Почесною Грамотою, а також Грамотою Президії Верховної Ради України. Після закінчення Хорольської середньої школи в 1946 році поступив в Харківський державний університет ім. М. Горького, а через рік переїхала до Києва і продовжив навчання на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях журналів «Ранок», «Дніпро», «Зміна», у видавництвах «Молодь», «Дніпро», «Радянський письменник». Лауреат Республіканської літературної премії ім. Лесі Українки за повісті «Бджолиний мед» і «Мандрівний вулкан». Був відповідальним секретарем Спілки письменників України по роботі з молодими авторами.

Дружив з багатьма відомими українськими письменниками, особливо з Павлом Загребельним, який, до речі, познайомив Бориса з його майбутньою дружиною. Сам перекладає з російської та білоруської мов, і його твори були перекладені на російську, білоруську, казахську і латиську мови.

Перше оповідання «Найкращий подарунок» опублікував в альманасі для дітей «Ранок» у 1951 році, а через 5 років вийшла і його перша книга «Незвичайна полювання». Борис Комар - автор повістей та оповідань для дітей: «Босонога ватага» (Босоногая ватага, 1958), «Векша» (1960), «Ключі» (1962), «В листопадову ніч» (1963), «Як Горобець переміг Наталочку» (1964), «Весела дорога» (1966), «Поворотний круг» (1969), «Уперте теля» (1970), «Диваки» (1974), «Бджолиний мед» (1976), «Білка», а також фантастичної повісті «Мандрівний вулкан» (1980).

personspersons/101