Рябий

із книги Іманта Зієдоніса «Кольорові казки»
  • 20 березня

Мене звуть Рябий. Я маленький і мешкаю в рябій казці. Там дуже затишно, але є одна особливість – навколо все рябе і всі рябі. Якщо захочеш мене відшукати – то в тебе аж в очах ряботітиме. У рябій казці дуже легко заховатися.

Недалечко від рябої казки живе біла казка. Коли зайдеш до неї, то будь дуже уважним, бо можна щось важливе проґавити. Адже там усе біле-біле, немає жодної чорної смужки. А за один білий день відбувається багато білих подій.

У жовтій казці завжди сонячно і тепло. Пахне жовтими млинцями з хрумкотливими краями, а навколо – безліч жовтих сонечок-кульбабок. У брунатній казці все достигає – горішки, шишки, жолуді, гриби. І навіть ти став би брунатним, якби позасмагав на сонечку. У синій казці тобі може стати трішки сумно, але зовсім трішки. Там живе синя далина, про яку так мріють люди, і Кінь Синіх Надій, який смакує синіми незабудками.

У червоній казці поводься обережно. Там живе Вогнянка, яка любить пустувати і мріє втекти на волю. Її не можна в жодному разі випускати, бо Вогнянка так розгуляється на весь ліс, що не повернеш її назад ніякими благаннями.

У сірій казці панує рання весна – з сірої землі пробиваються паростки, а на деревах достигають сірі бруньки. Сірий колір допомагає всім іншим кольорам. Коли вони не вміють себе показати, сірий стає поряд із ними – і враз помітно, що білий кіт геть білосніжний, а різнокольорові пташки на диво яскраві. І в кінці сірої казки сіра хмара плете веселку.

P. S. Поглянь, скільки кольорів навколо тебе. Серед них немає жодного зайвого. Кожен колір – на своєму місці. А за допомогою кольорових олівців і фломастерів ти можеш намалювати казку будь-якого кольору.


characterscharacters/2327