Дощинка

  • 30 травня

Мене звуть Дощинкою. Я – кругленька й завжди усміхнена краплинка. Мешкаю в білій хмаринці разом із сестричками й братиками. Я вмію літати, і коли вітерець гойдає хмарку, я покидаю домівку і вирушаю в далеку мандрівку. Пролітаючи повз багатоповерхові будинки, я бачу, як діти махають мені руками. Вони люблять дивитись у вікно на дощик.

Під час своєї мандрівки я знайомлюся і з тими тваринами, що мешкають в підводному світі, і з тими, хто живе на суходолі, і на хвильках гойдаюся, і навіть інколи зустрічаю кораблі, що пливуть з однієї країни в іншу. А потім пригріває сонечко – і забирає мене додому, в хмаринку. Нагулялася – треба й відпочити.

P. S. Ти запитував коли-небудь у тата чи мами, звідки на небі береться дощик? Якщо ні – про це тобі розповість моя мандрівка.


characterscharacters/2315