Найменше Дибайленя

Привіт! Ми з тобою давно знайомі і не раз гралися разом – просто, може, ти досі не знав, як мене звати. Так от, знай: я Найменше Дибайленя!
  • 4 листопад

Привіт! Ми з тобою давно знайомі і не раз гралися разом – просто, може, ти досі не знав, як мене звати. Так от, знай: я Найменше Дибайленя!

Для того, щоб ми з тобою погралися, згорни, будь ласка, в кулачок усі пальчики на своїй ручці – несуттєво, правій чи лівій, – крім середнього і вказівного. Вказівний – це той, яким ти зазвичай на щось показуєш (хоча пам’ятай, що на людей показувати пальчиком некрасиво!). А середній – це той, який посередині і який у тебе найдовший.

Так от, оці два пальчики в кулачок не затискай, а інші затисни – і побачиш мене. Середній і вказівний пальчики – це мої ніжки. Зрозумів? Тоді поклади мене на ніжки і поглянь, який я кумедний! Сподобався я тобі? Авжеж – бачу, що сподобався!

А що я вмію робити? Звісно, дибати! Спробуй порухати моїми ніжками – нехай я куди-небудь пройдуся чи пробіжуся. Отак! Бачиш, як весело я дибаю?! Тому мене й звуть Дибайленям.

А тепер попроси свого тата, щоб він показав на своїй великій і сильній руці таку ж істоту. Це – Тато-Дибайло! А в мами – Мама-Дибайла! А в сестрички – Сестричка-Дибайлочка! А в братика – Братик-Дибайлик!...

Бачиш – ось нас уже ціла родина Дибайлів! І всі ми поруч з тобою! І з усіма нами можна весело й цікаво погратися!

А тепер – увага!!! – найвеселіше.

Спробуй перевернути мене догори ногами!

Хто вийшов?

Авжеж – Зайчик! Мої ноги стали Зайчиковими вушками!

А що вміє цей Зайчик?

Правильно: чеберяти своїми вушками!..

Утім, це лише перша гра – а таких ігор зі мною є дуже багато, і всі вони дуже веселі. Ба більше: ти сам залюбки можеш придумувати такі ігри. Як саме – читай про це у книжечці «Хто боїться Зайчиків».

P. S.: А ще я дружу з багатьма веселими й кумедними зайчиками, які мешкають у книжечках видавництва «Грані-Т». Мабуть, найбільше – з Татом-Зайчиком (гіперпокликання) і його трьома маленькими зайченятками.


characterscharacters/2313