Німецького інтелектуала Вальтера Беньяміна дуже складно означити. Так само не піддаються чітким означенням і його тексти, теми, метафори, які цікавили цього філософа, критика, есеїста, перекладача. «Він сам був уособленням тієї реальності, в якій жив: реальності розірваної, шизофренічної, уривчастої, а тому, не прагнучи звести її до якоїсь системи, він прагнув давати слово кожному з маленьких фраґментів розірваного життя», пише у передмові до найновішого українського видання творів Вальтера Беньяміна «Щодо критики насильства», яке нещодавно з'явилося у серії «De profundis» видавництва «Грані-Т» український філософ, дослідник життя і творчості Беньяміна Володимир Єрмоленко. У цьому відеоролику Володимир розповідає про множинні іпостасі Вальтера Беньяміна, його любов до метафор, дрібниць, фотографії, а також коментує ключові теми та образи німецького мислителя. 

Володмир ЄРМОЛЕНКО: Найпарадоскальніше в Вальтері Беньяміні те, що фактично це людина, яка уникає і уникала класифікацій. І це найдивніше в ньому і найцікавіше. Мені здається, що люди, які живуть в сучасному світі, дуже люблять себе класифікувати або ідеологічно, або національно, або за професією, або ще якось. Беньямін нам показує, що людина може бути вільною без класифікації. Він міг би бути письменником: писав сонети, писав вірші, видавав їх, він писав прозу і дуже непогану прозу. Він міг бути філософом, «офіційним» філософом, він міг бути професором філософії і не став ним. Він міг бути істориком архітектури (у нього є величезний твір про паризьку архітектуру, про паризькі пасажі), але він ним не став... Він міг бути істориком літератури чи літературним критиком... І він фактично був усіма цими ролями, але одночасно був чимось набагато більшим. Це уникання класифікації, уникання якихось епітетів, які класифікують однозначно і назавжди, найцікавіше в цьому авторі.

Єрмоленко Володимир Філософ, есеїст, перекладач
  • 01 вересня 2012
  • Про нас пишуть

  • Книга може бути витвором мистецтва! Доведено «Грані-Т»!

    Сьомий рік поспіль книжки видавництва «Грані–Т» (цього разу «Корабель дурнів» Себастіна Бранта, «Солька і кухар Тара–пата» Оксани Лущевської та Лани Світанкової) здобувають перемогу на Міжнародному конкурсі «Мистецтво книги». Про рецепти цього успіху, некомпетентність українських книжкових конкурсів, а також соціальну відповідальність — рідкісне відчуття у видавничому просторі — в інтерв’ю Дарини Фіалко з головним редактором видавництва «Грані-Т» Оленою Мовчан на сторінках газети «Україна молода».

  • Новини

  • Володимир Єрмоленко: «Найбільше мене цікавить множинна іпостастність Беньяміна»

    Тексти, теми, образи, метафори німецького інтелектуала Вальтера Беньяміна дуже складно означити. Філософ, критик, есеїст, перекладач – «він сам був уособленням тієї реальності, в якій жив: реальності розірваної, шизофренічної, уривчастої, а тому, не прагнучи звести її до якоїсь системи, він прагнув давати слово кожному з маленьких фраґментів розірваного життя»...

adult/podcastadult/podcast/2690