Ви вже чуєте крик чайок і бакланів? І ще – аромат вранішньої кави? Саме це вже за мить чекає на вас у рубриці «Граней-Т» «Один день із життя письменника». Сьогодні разом із письменницею Галиною Малик ми відпочиваємо на узбережжі Чорного моря устаровинному болгарському Cозополі, годуємо корморанів, ловимо мідії, робимо із них салат і знайомимося із людьми, які вміють танцювати на розпеченому вугіллі.

Я прокидаюся о сьомій ранку. Прокидаюся від крику чайок та бакланів. Останніх тут, у маленькому приморському містечку Созополі на узбережжі Чорного моря в Болгарії, називають корморанами.

Передовсім я виходжу на лоджію, щоб привітатися з ними і з морем. А воно, море, – ось тут, поруч.

І мій знайомий корморан – бай Ганьо – теж уже тут. Він чекає від мене сніданку.

– Зажди, – кажу я йому. – Я ще не пила вранішньої кави! Ось зараз вип’ю – і за рапанами!

А під моїм балконом вже зібралися созопольські кавомани.

Вони тут кожного ранку п’ють каву. Бо кавовий автомат – через дорогу.

Отож швидко випиваю порцію чудової запашної гарячої кави, хапаю маску і – в море! На моєму маленькому пляжику ще немає нікого.

Тільки корморани визбирують мідій, які вночі море викинуло на берег.

Та ще сюди вранці приходить колишній пірат. Він щось постійно шукає між каменями. У нього довге волосся, заплетене в косу і густа чорна борода.

Набравши досить мідій, я вертаюся додому.

Дев’ята година, можна снідати!

Я чищу і готую мідії. Роблю з них салат. Печу на електричній скарі перець і помідори. Дуже смачно!

Але їсти мідії треба дуже обережно, щоб не зламати зуба! Бо в них трапляютьсяось такі малесенькі, але справжнісінькі перлинки!

До 12 години я працюю за комп’ютером, з яким не розлучаюся навіть на відпочинку.

А потім – трохи сумна подія – від’їжджають мої друзі, які провели разом зі мною майже півмісяця (Галина Малик відпочивала у Созополі разом із письменницею Лесею Ворониною та мовознавцем Ларисою Масенко. – Ред.). Це були чудові дні, адже ми побачили старовинне болгарське село і навіть танець нестінарів – людей, які вміють танцювати на розжареному вугіллі!

Провівши друзів,

я повертаюся додому повз міський пляж,

який майже порожній, адже сьогодні сильний східний вітер, тому на морі великі хвилі. А коли хвилі великі, рятувальники не дозволяють нікому заходити в море.

Потім переходжу на інший бік Созополя – до причалу, або «кею», як мелодійно зовуть його болгари.

Сюди саме прибуває ракета з Варни. І її зустрічають полісмени – посля теракту в Бургасі вони обов’язково чергують на причалі.

Зате на «моєму» пляжі – дзеркальне море!

Сумувати мені довго не доведеться, адже о 14:00 приїжджає ще одна моя подруга – перекладачка з Японії Юко Тогасі.

Ми обідаємо у моєї приятельки, поетеси Діді – вона приготувала потатник – баницю з картоплею, овечим сиром і кропом!

А по обіді ми вирушаємо з Юко знайомитися з Созополом.

Ось на цьому острівці, що прямо перед моїм будинком, колись була військова база. Зараз там пустка. А старий будинок увечері нагадує мені гоголівський панський будинок. Так і здається, що ось зараз у котромусь із вікон з’явиться панночка, замучена злою мачухою.

Один з музеїв Созопола – етнографічний.

Восьма година. Вечоріє. Ми повертаємося вечірнім містом. А воно таке ж чарівне, а може, навіть ще чарівніше, ніж удень.

На добраніч, Созополе!

 

Галина Малик 

Малик Галина Письменниця
  • Один день із життя письменника
  • 20 вересня 2012
  • Пов`язані матеріали

  • Один липневий день Степана Процюка

    Літо… Липень… А навколо лише чути відпочинок… спека… море… гори… Де ж відпочивають письменники, які місцини вони обирають, аби набратися натхнення на наступний творчий рік? Зазвичай письменники їдуть туди, де панує тиша і в цій тиші чути власні думки, де ніщо і ніхто не злякає нового задуму, нових ідей, нових творів. Куди вирушив на відпочинок Степан Процюк, і як провів один липневий день в роздумах і тиші, дізнаєтесь з листа самого автора.

  • Один день з життя Олеся Ільченка. Бруйяр… нюаж…

    Нова рубрика «Граней-Т» виходить на новий рівень. Від початку її метою було ознайомлення читачів із тим, як і чим живе улюблений письменник чи художник. Однак з кожним новим записом до спільного творчого щоденника, яким став наш сайт, знайомство з письменниками набуло значно ширшого значення. Адже пізнаючи світ письменника протягом одного дня, читачі мають змогу побачити інші міста і країни, наприклад, Швейцарію, або ж скуштувати нові страви, як от фондю із домашнього сиру, а ще вдихнути на повні груди чистого альпійського повітря. Ви вже певно здогадались, що сьогодні на прогулянку серед гір, туманів і хмар усіх запрошує поет, прозаїк і сценарист Олесь Ільченко.

  • Один день із життя письменника: Ірен Роздобудько

    Про цей серпневий день ми вже розповідали нашим читачам. Адже саме цього дня у столичному Маріїнському парку письменниця Леся Воронина вперше розповіла світу про «Таємне Товариство Боягузів та Брехунів». На презентацію завітала і найкраща подруга пані Лесі Ірен Роздобудько із чоловіком – бардом Ігорем Жуком. «Грані-Т» попросили пані Ірен описати детальніше цей особливий для неї день, який вмістив у собі не лише Свято Нової Книжки, але й зустріч із родиною-режисера-документаліста, відчуття дива, розпечений Хрещатик і невеличку сварку із ноутбуком Дієґо. Отже, готуємося до подорожі в минуле: на нашому календарі 4 серпня 2012 року. Суботній ранок Ірен Роздобудько почався з…

  • Один день із життя письменника: Марія Микицей

    Героєм нашої рубрики «Один день із життя письменника» сьогодні, безсумнівно, є поет, хоча наші читачі знають Марію Микицей передовсім як авторку затишної родинної повісті про Будинок, який умів розмовляти, і про Даринку-Жаринку, якій особливо подобалося спостерігати за мінливістю природи. Така ж тонка спостережливість характерна і Марії Микицей, яка вміє відчувати ледь вловну межу поміж літом та осінню, коли змінюється все – від густини і температури повітря до вчинків і почуттів людей. Найкращий письменницький день Марії Микицей увібрав у себе пахощі флокс, пошуки татарського зілля, знайомство із рудим котом, пісні Квітки Цісик, споглядання нічного неба через окуляр телескопа і вересневий віршик для Марисі.

  • Один день із життя письменника: Сергій Пантюк

    Напевне, якби ми обирали найбільш насичений день серед тих, про які нам розповіли наші автори в рубриці «Один день із життя письменника», супернаповнений день Сергія Пантюка виборов би золото. Вчіться, як можна одночасно бути й уважним татом, і дисциплінованим письменником, і затятим грибівником, і навіть казкарем, хоча найбільше – мислителем, адже кредо у непосидючого Сергія Пантюка відповідне: «Ні години без думки!». Приготуйтеся! Наступні кілька хвилин ви теж проживете наднасичено. На нашому календарі 29 вересня 2012 року…

  • Один день із життя письменника: Зірка Мензатюк

    Письменник уміє так прожити один день свого життя, що день той, перенесений на папір, може не поступатися його творам. Розповіддю Зірки Мензатюк, написаною ексклюзивно для нашої рубрики «Один день із життя письменника», можна насолоджуватися, як справжньою, щирою, добірною літературою. Читаючи цей текст, ви напевне будуте усміхатися, відчувати аромат булочок із ревенем, стейків, кави, достиглого винограду і найрізноманітніших квітів (навіть австрійських едельвейсів!). А ще згадаєте, що у цьому житті можна плести вінки, милуватися річкою, дивитися на зорі, вечорові літаки і тішитися дарунком теплої осені – ясним, погідним днем. День як день. Звичайний. І щасливий…

  • Один день із життя письменника: Іван Андрусяк

    Не повірите, але у письменників теж буває відпустка. Щоправда, у відпустку вони йдуть передовсім для того, щоби мати час і спокій для писання. Ось і «Грані-Т» відпустили свого літературного редактора у відпустку до його улюбленого Куземина на Сумщині – начебто для відпочинку, хоча насправді ми ж знали, що саме на берегах Ворскли, над якою в серпні сонно парує туман, Іванові найліпше думається і пишеться. І ми не помилилися, бо з відпустки Іван Андрусяк повернувся з новою повістю! Сьогодні письменник розповідає нам про один із днів своєї творчої відпустки, який мав би початися з походу до описаного Геродотом Більського городища, але на заваді стали нова повість і її герої – їжак, що поселився в літній кухні, і заєць, що замешкав у сусідньому обійсті. Тож приготуйтеся до дуже теплої розповіді Івана Андрусяка про те, як посеред літа народжувався «Третій сніг», про подорож із родиною до Міста Сонця і Стефині сльози…

  • Один день із життя письменника: Леся Воронина

    Завдяки прекрасній рубриці «Один день із життя письменника» за мить (як тільки ви відкриєте цю новину) на сайті «Граней-Т» хлюпотітимуть хвилі океану, линутиме аромат хижих орхідей, а ще ви почуєте гуркіт і дзюркотіння 270 великих, середніх та маленьких водоспадів. Заінтриґували? Це письменниця Леся Воронина вирішила розповісти нам про один день зі своєї розкішної мандрівки до Бразилії. Героями цієї розповіді могли би стати і маленькі мавпочки, і носухи-ненажери, і кокосові горіхи, і місто контрастів Ріо… А все ж, розповідаючи про один день у Бразилії, Леся Воронина спинилася на подорожі до «Великої Води».

  • Один день із життя письменника: Оксана Лущевська

    На нашому сайті – нова рубрика! Відтепер ви маєте унікальну нагоду прожити один день разом із письменником чи художником «Граней-Т». І день цей може бути насичений абсолютно різними речами, адже письменники не лише пишуть і читають, але й навчаються, розмірковують, спостерігають, смакують, відпочивають, переглядають фільми, спілкуються із друзями, пишуть і отримують листи... Погодьтеся, це страшенно цікаво – дізнаватися про життя людини, тексти якої стали частиною вашого життя. Знайомлячись з одним днем із життя Оксани Лущевської, яка нині студіює дитячу літературу в Пенсильванському державному університеті,  ми ще й зможемо помандрувати в минуле, бо ж на календарі Оксани Лущевської, який прикрашають герої відомих мультфільмів, 3 липня 2012 року…

  • Один день із життя письменника: Олеся Мамчич

    Один день із життя поетки й мами двох дівчаток Олесі Мамчич людині непосвяченій здаються святом: можна дозволити собі довше поспати, вести довгі розважливі бесіди з творчими друзями-сусідами, зрештою, можна нікуди не поспішати й писати чудесні вірші!

  • Один день з життя письменника: Галина Вдовиченко

    Чи замислювались ви, як і чим жив автор книжки, яку ви зараз читаєте? Адже сучасні письменники звичайні люди, і вони теж мають роботу і родину, обв’язки і мрії, а їхні дні бувають такі ж насичені як і в решти. Інколи у них трапляються надзвичайні дні, коли кожна хвилинка сповнена подіями, думками, розмовами. Саме такі дні приносять нові ідеї, нові твори та нові враження, які потім тим чи іншим чином вплинуть на життя читачів, на наше життя. От про такий незвичайний літній день розповіла «Граням-Т» письменниця і журналістка Галина Вдовиченко.

about/newsabout/news/2550