На нашому сайті – нова рубрика! Відтепер ви маєте унікальну нагоду прожити один день разом із письменником чи художником «Граней-Т». І день цей може бути насичений абсолютно різними речами, адже письменники не лише пишуть і читають, але й навчаються, розмірковують, спостерігають, смакують, відпочивають, переглядають фільми, спілкуються із друзями, пишуть і отримують листи... Погодьтеся, це страшенно цікаво – дізнаватися про життя людини, тексти якої стали частиною вашого життя. Знайомлячись з одним днем із життя Оксани Лущевської, яка нині студіює дитячу літературу в Пенсильванському державному університеті,  ми ще й зможемо помандрувати в минуле, бо ж на календарі Оксани Лущевської, який прикрашають герої відомих мультфільмів, 3 липня 2012 року…

Уже два роки я живу в Стейт Колледж, що в долині гір Аппалачі. Це невеличке студентське містечко, де я навчалася на маґістерській програмі. Якщо не описувати всі його чудові й затишні місця (крамнички, кав’ярні, ресторанчики, книгарні…), Стейт Колледж приваблює економією часу: 10 хвилин – і ти в університеті, 15 хвилин – і вже інший край міста… Це дуже зручно при інтенсивному навчанні. Завдяки такій «економії» в мене досить сформований графік робочого (творчого й не дуже) дня.

Наприклад, сьогоднішній день – 03. 07. 2012

Я прокинулась о 7-й ранку.

7.20 – Час для кави та спілкування з котом! Зараз спека, тож Карпо дуже активний вранці, коли ще не надто жарко. Далі він, як і всі коти, моститься спати.

7. 40 – Відривання листка з мого улюбленого календаря з ілюстраціями мультиків анімаційної компанії Pixar. Сьогодні листок із зображенням пса з «Історії іграшок-2» змінюється на зображення машини з «Тачок». Відразу підглядаю, яке зображення на наступний день. Знову «Історія іграшок-2»! За ним – «У пошуках Немо»… «Годі!» – кажу собі, адже нецікаво продивитись увесь тиждень наперед…

8. 00 – Пробіжка в парку (тут дуже багато зайців).

8. 30 – Підготовка робочого місця (Ех!.. Літо!..) Зриваю на балконі кілька листочків м’яти, заварюю зелений чай із м’ятою, медом і лимоном. Мию персики. Можна працювати…

 

8. 50 – Працювати?.. Читаю ЖЖ-стрічку й заглядаю на Фейсбук.

9. 00 – Перевіряю скриньку. Отримала «просто так, для настрою :)» електрону листівку від найближчої подруги. Копіюю її на десктоп. Вона чудова – кумедна й викликає усмішку…

9. 15 – Перевіряю розклад курсу «Дослідження в дитячій літературі», занотовую те, що треба зробити на цей тиждень. Планую спочатку прочитати рекомендовану літературу, а далі збираю книжки для письмового дослідження з цього ж курсу. Тема – еміґрація та образ дитини-еміґранта в книжках у малюнках. Хоча нині й літо, і я вже отримала «маґістра», утім я досі продовжую працювати над останнім класом із моєї маґістерської сертифікації з дитячої літератури.

11. 40 – Збираюся до університету.

12. 00 – Їду, біжу, біжу, біжу…

12. 10 – Забігаю по чай у студентську кав’ярню. Спека + 32 ºС! 

12. 35 – Зустрічаюся зі студентами, які беруть курс «Російська мова для початківців». (Ми з ними бачимося щодня впродовж 4-х тижнів для опрацювання домашнього завдання.)

14. 00 – Біжу на парковище. Їду, їду, їду додому…

14. 30 – Розмовляю з мамою й татом по скайпу.

15. 00 – На обід –  салат.

15. 15 – Перечитую оповідання й надсилаю його подрузі.

16. 00 – Читаю книжку Дмитра Чередниченка «Чого Волошка запишалася».

17. 00 – Проглядаю нещодавно створений альбом наших маяків (ми з чоловіком збираємо фото та враження від побачених маяків). Такі собі «мисливці за маяками». Планую наступну поїздку або до озера Ірі, або до штату Меріленд, на затоку, де багато ще небачених маяків.

17.30 – Йдемо до кав’ярні, беремо каву, прямуємо до невеличкого ботанічного саду, що на кампусі. Переповідаю чоловікові про «Волошку».



19. 30 – Готуємо та вечеряємо.

20. 30 – Перегляд кіно.

22. 00 – Читаю книжку «Глухий кут в Норвелті» ( Dead End in Norvelt) Джека Ґантоса (Jack Gantos), американського письменника, який отримав медаль Ньюбері цього року. Роблю кілька попередніх записів для блоґу про дитячу літературу «Казкарка»:

23. 00 – Остання нотатка про свій робочий день, завантажую фоо, надсилаю до видавництва «Грані-Т»!

23. 20 – Мені –  добраніч! Усім доброго дня! У нас 7 годин різниці. Коли в мене близько півночі, в Україні – робочий ранок.

Гарного дня, чудових книжок, теплого літа!

Оксана Лущевська  

Лущевська Оксана Поетеса, дитяча письменниця
  • Один день із життя письменника
  • 05 липня 2012
  • Про нас пишуть

  • Оксана Лущевська: «Найпростіша разом створена страва — це спілкування»

    На шпальтах газети «День» за 1 червня можна прочитати кулінарне інтерв’ю Лесі Шаповал з однією зі співавторок смачної повісті «Солька і кухар Тара-пата» Оксаною Лущевською. Це подарункове видання вже встигло здобути свою першу відзнаку на IX Міжнародному конкурсі «Мистецтво книги», що пройшов цього року в Астані. Про особливості, кулінарні секрети та сюрпризи смачної повісті від «Граней-Т» читайте далі.

  • «Казкарка»: Лущевська – одна з тих, хто формує нове покоління українських дитячих письменників

    Блог про сучасну дитячу літературу «Казкарка» знайомить ближче з українською письменницею Оксаною Лущевською. Її прозу для дітей вирізняє позірна простота й доступність стилю, за допомогою яких перед дитиною розкривається серйозний конфлікт, а також уміння напрочуд тонко й делікатно підійти до персонажа, передати його внутрішні переживання з розумінням і добротою. Лущевська – це один із найдинамічніших та найбільш перспективних авторів у сучасній українській дитячій літературі, що звертаються до нових тем і жанрів, намагаються ламати стереотипи та активно засвоюють світовий досвід.

  • Чути і бачити

  • Презентація книжки «Солька і кухар Тара-пата»

    21 квітня 2012 р. видавництво «Грані-Т» спільно з мережею родинних ресторанів «Борщ» та компанією «КЛО» презентували першу в Україні кулінарну книжку для дітей «Солька і кухар Тара-пата».

  • Буктрейлер до книжки «Солька і кухар Тара-пата»

    Смакота — річ, звісно, дуже приємна, однак не така проста, як здається на перший погляд. Бо що, скажімо, у вас передовсім асоціюється зі словом «смакувати»?

  • Пов`язані матеріали

  • Один липневий день Степана Процюка

    Літо… Липень… А навколо лише чути відпочинок… спека… море… гори… Де ж відпочивають письменники, які місцини вони обирають, аби набратися натхнення на наступний творчий рік? Зазвичай письменники їдуть туди, де панує тиша і в цій тиші чути власні думки, де ніщо і ніхто не злякає нового задуму, нових ідей, нових творів. Куди вирушив на відпочинок Степан Процюк, і як провів один липневий день в роздумах і тиші, дізнаєтесь з листа самого автора.

  • Один день з життя Олеся Ільченка. Бруйяр… нюаж…

    Нова рубрика «Граней-Т» виходить на новий рівень. Від початку її метою було ознайомлення читачів із тим, як і чим живе улюблений письменник чи художник. Однак з кожним новим записом до спільного творчого щоденника, яким став наш сайт, знайомство з письменниками набуло значно ширшого значення. Адже пізнаючи світ письменника протягом одного дня, читачі мають змогу побачити інші міста і країни, наприклад, Швейцарію, або ж скуштувати нові страви, як от фондю із домашнього сиру, а ще вдихнути на повні груди чистого альпійського повітря. Ви вже певно здогадались, що сьогодні на прогулянку серед гір, туманів і хмар усіх запрошує поет, прозаїк і сценарист Олесь Ільченко.

  • Один день із життя письменника: Ірен Роздобудько

    Про цей серпневий день ми вже розповідали нашим читачам. Адже саме цього дня у столичному Маріїнському парку письменниця Леся Воронина вперше розповіла світу про «Таємне Товариство Боягузів та Брехунів». На презентацію завітала і найкраща подруга пані Лесі Ірен Роздобудько із чоловіком – бардом Ігорем Жуком. «Грані-Т» попросили пані Ірен описати детальніше цей особливий для неї день, який вмістив у собі не лише Свято Нової Книжки, але й зустріч із родиною-режисера-документаліста, відчуття дива, розпечений Хрещатик і невеличку сварку із ноутбуком Дієґо. Отже, готуємося до подорожі в минуле: на нашому календарі 4 серпня 2012 року. Суботній ранок Ірен Роздобудько почався з…

  • Один день із життя письменника: Марія Микицей

    Героєм нашої рубрики «Один день із життя письменника» сьогодні, безсумнівно, є поет, хоча наші читачі знають Марію Микицей передовсім як авторку затишної родинної повісті про Будинок, який умів розмовляти, і про Даринку-Жаринку, якій особливо подобалося спостерігати за мінливістю природи. Така ж тонка спостережливість характерна і Марії Микицей, яка вміє відчувати ледь вловну межу поміж літом та осінню, коли змінюється все – від густини і температури повітря до вчинків і почуттів людей. Найкращий письменницький день Марії Микицей увібрав у себе пахощі флокс, пошуки татарського зілля, знайомство із рудим котом, пісні Квітки Цісик, споглядання нічного неба через окуляр телескопа і вересневий віршик для Марисі.

  • Один день із життя письменника: Сергій Пантюк

    Напевне, якби ми обирали найбільш насичений день серед тих, про які нам розповіли наші автори в рубриці «Один день із життя письменника», супернаповнений день Сергія Пантюка виборов би золото. Вчіться, як можна одночасно бути й уважним татом, і дисциплінованим письменником, і затятим грибівником, і навіть казкарем, хоча найбільше – мислителем, адже кредо у непосидючого Сергія Пантюка відповідне: «Ні години без думки!». Приготуйтеся! Наступні кілька хвилин ви теж проживете наднасичено. На нашому календарі 29 вересня 2012 року…

  • Один день із життя письменника: Зірка Мензатюк

    Письменник уміє так прожити один день свого життя, що день той, перенесений на папір, може не поступатися його творам. Розповіддю Зірки Мензатюк, написаною ексклюзивно для нашої рубрики «Один день із життя письменника», можна насолоджуватися, як справжньою, щирою, добірною літературою. Читаючи цей текст, ви напевне будуте усміхатися, відчувати аромат булочок із ревенем, стейків, кави, достиглого винограду і найрізноманітніших квітів (навіть австрійських едельвейсів!). А ще згадаєте, що у цьому житті можна плести вінки, милуватися річкою, дивитися на зорі, вечорові літаки і тішитися дарунком теплої осені – ясним, погідним днем. День як день. Звичайний. І щасливий…

  • Один день із життя письменника: Галина Малик

    Ви вже чуєте крик чайок і бакланів? І ще – аромат вранішньої кави? Саме це вже за мить чекає на вас у рубриці «Граней-Т» «Один день із життя письменника». Сьогодні разом із письменницею Галиною Малик ми відпочиваємо на узбережжі Чорного моря устаровинному болгарському Cозополі, годуємо корморанів, ловимо мідії, робимо із них салат і знайомимося із людьми, які вміють танцювати на розпеченому вугіллі.

  • Один день із життя письменника: Іван Андрусяк

    Не повірите, але у письменників теж буває відпустка. Щоправда, у відпустку вони йдуть передовсім для того, щоби мати час і спокій для писання. Ось і «Грані-Т» відпустили свого літературного редактора у відпустку до його улюбленого Куземина на Сумщині – начебто для відпочинку, хоча насправді ми ж знали, що саме на берегах Ворскли, над якою в серпні сонно парує туман, Іванові найліпше думається і пишеться. І ми не помилилися, бо з відпустки Іван Андрусяк повернувся з новою повістю! Сьогодні письменник розповідає нам про один із днів своєї творчої відпустки, який мав би початися з походу до описаного Геродотом Більського городища, але на заваді стали нова повість і її герої – їжак, що поселився в літній кухні, і заєць, що замешкав у сусідньому обійсті. Тож приготуйтеся до дуже теплої розповіді Івана Андрусяка про те, як посеред літа народжувався «Третій сніг», про подорож із родиною до Міста Сонця і Стефині сльози…

  • Один день із життя письменника: Леся Воронина

    Завдяки прекрасній рубриці «Один день із життя письменника» за мить (як тільки ви відкриєте цю новину) на сайті «Граней-Т» хлюпотітимуть хвилі океану, линутиме аромат хижих орхідей, а ще ви почуєте гуркіт і дзюркотіння 270 великих, середніх та маленьких водоспадів. Заінтриґували? Це письменниця Леся Воронина вирішила розповісти нам про один день зі своєї розкішної мандрівки до Бразилії. Героями цієї розповіді могли би стати і маленькі мавпочки, і носухи-ненажери, і кокосові горіхи, і місто контрастів Ріо… А все ж, розповідаючи про один день у Бразилії, Леся Воронина спинилася на подорожі до «Великої Води».

  • Один день із життя письменника: Олеся Мамчич

    Один день із життя поетки й мами двох дівчаток Олесі Мамчич людині непосвяченій здаються святом: можна дозволити собі довше поспати, вести довгі розважливі бесіди з творчими друзями-сусідами, зрештою, можна нікуди не поспішати й писати чудесні вірші!

  • Один день з життя письменника: Галина Вдовиченко

    Чи замислювались ви, як і чим жив автор книжки, яку ви зараз читаєте? Адже сучасні письменники звичайні люди, і вони теж мають роботу і родину, обв’язки і мрії, а їхні дні бувають такі ж насичені як і в решти. Інколи у них трапляються надзвичайні дні, коли кожна хвилинка сповнена подіями, думками, розмовами. Саме такі дні приносять нові ідеї, нові твори та нові враження, які потім тим чи іншим чином вплинуть на життя читачів, на наше життя. От про такий незвичайний літній день розповіла «Граням-Т» письменниця і журналістка Галина Вдовиченко.

about/newsabout/news/1821