Книжки, які стають нашими улюбленими, приходять до нас по-різному. Якісь із них нам дарують, якісь ми обираємо інтуїтивно, але все ж найчастіше їх нам рекомендують – рідні, друзі або люди, смаку яких ми довіряємо. Запитання, з яким сьогодні ми звернулися до наших експертів, надзвичайно просте, але в той же час і корисне, адже воно може допомогти обрати книги, які приємно буде почитати під час зимових свят, а ще приємніше – подарувати дорогим людям. А нове актуальне запитання звучить так: «Яка книжка видавництва «Грані-Т» є Вашою улюбленою?»




Зірка МЕНЗАТЮК, письменниця
– Мені дуже подобаються книжки Лесі Ворониної, зокрема, вона по-новому проявила себе в серії «Життя видатних дітей». Подобається «Вуйко Йой і Лишиня» Галини Малик, «Зайчикова книжечка» Івана Андрусяка, казка в листах Валентини Запорожець. Мені також цікаві молоді автори, які рясно друкуються у «Гранях-Т»: Зоряна Живка, Дзвінка МатіяшГалина Ткачук. А ще припали до вподоби збірники туристичних маршрутів.

Марися РУДСЬКА, художниця
– Дуже люблю книжки «Гербарій» Яна Твардовського та «Наші птахи» Олеся Ільченка, передусім за фантастичне оформлення.



Яна ІВАНОВА, методист з бібліотечно-бібліографічної освіти
– «Про Зайчика-Забудька та інші історії» Наталки Малетич, «Вуйко Йой і Лишиня» Галини Малик (тепер хочемо прочитати продовження – «Вуйко Йой і Страшна Велика Кука»), «Кишеньковий дракон» Леоніда Сороки (щойно прочитали). А сьогодні ми почнемо читати «Вікно до собаки» Галини Ткачук. Сподіваюся, ця книжка теж поповнить список найулюбленіших книжок «Граней-Т»:)

Анатолій ДНІСТРОВИЙ, письменник
– Від багатьох видавництв у мене є улюблена поличка, яка представляє особливо рідні та цінні видання. Така ж поличка є і від «Граней-Т». Моїми улюбленими книгами є «Дистихи  Катона», «Ще одна молитва» Яна Твардовського, «Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе» Рільке, «Тьотя Бегемотя» Юрка Бедрика, «Життя, смерть та інші неприємності»Ярослава Грицака, «Від бароко до постмодерну» Леоніда Ушкалова, «Історія японської архітектури та мистецтва» Галини Шевцової.

Марія МАКУХА, психотерапевт
– Найулюбленіша книжка «Граней-Т», що потрапляла мені до рук, – літературно-художнє видання «Сто краєвидів малювали хмари». Книжка проілюстрована роботами славетного японського майстра Кацусіки Хокусая у творчій інтерпретації Віктора Гуйкала. Люблю її за витончений гармонійний стиль та медитативний настрій.


Галина ВДОВИЧЕНКО, письменниця
– Найулюбленішими книжками кожного разу стають ті, які читаємо саме зараз. Ось щойно реготали з малими над такими рядочками: «Ура! Відпав зубисько мій! Тепер я більше не малий! Ж минулим рожпрошчавшя! Дожошлий я на шчашчя!»

Любимо серію «Дитяча іронічна поезія», особливо Михайла Яснова «Неслухняний дідусь» у перекладі Івана Андрусяка (це звідти актуальний вірш про зуб, який хитається), Юліана Тувіма «Пташине радіо» (переклала Маріанна Кіяновська), Леоніда Сороки «Кишеньковий дракон»… За такі книжки дитина береться радісно, любить їх, як своїх друзів, виховує завдяки ним хороший смак та почуття гумору.

Я збираю книжки з серії «De profundis», там чимало видань – «мої» за відчуттями, подобається мені альбом спадщини Пінзеля і ще багато-багато книжок видавництва. Колись думала про те, як добре було б видавати для дітей серію яскравих довідників про птахів, про рослини… І тому зраділа, коли «Грані-Т» почали видавати книжки Олеся Ільченка про жуків, про птахів, про дерева... Зірки Мензатюк – про квіти… І в сучасній прозі є дуже багато цікавого, і в «Житті видатних дітей»… Годі все згадати. Варто просто брати дитину – і йти з нею до книгарні.

Галина ЦИГАНЕНКО, психолог, психотерапевт
– Мені дуже імпонує динамічний стиль видавництва «Грані-Т», його гармонійна різнобарвність як у підбірках серій, так і в переліку авторів. Свого часу з насолодою познайомилась із вишуканим українським перекладом «Отто-носорога» Оле Луна Кіркеґора. Зараз ця книжечка помандрувала до 5-річної дівчинки Ксенії з Мукачева. Слухаючи читання мами, Ксеня сміється та дивується Топперовим роздумам, годує разом із хлопчаками ненаситного носорога та розглядає сонячні грайливі малюночки українського видання. З нетерпінням чекаю часу, коли буде змога зануритися у пригоди «Джима Ґудзика і машиніста Лукаса» Міхаеля Енде.

Оксана ЛУЩЕВСЬКА, письменниця
– «На межі можливого» Олекси Білоброва, «Про хлопчика» Інни Волосевич, «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?» Марини Павленко, «Сни шовкопряда» Оси Ґан Шведер


Наталя ЗАРУДНЯК, педагог
– Улюблена книжка – «Домовичок повертається» Марини Павленко.

Сергій ПАНТЮК, письменник
– Дитячих книжок «Граней-Т» ми з моїм Яромиром чимало прочитали і навіть одну написали:). Тепер усі ці книжки – наші улюблені. А з дорослих улюблені – «Ґоттленд» Маріуша Щиґла, «Письмо з околиці» Анатолія Дністрового і «Метаморфози» Сергія Грабара.


Павло КУРИЛО, дизайнер
– Моя улюблена книжка «Граней-Т» — «Пекельний звіздар» Леоніда Кононовича, я вважаю, що її має прочитати кожен український хлопчик.

Ольга МОСКОВЧЕНКО, художниця
– За змістом і зовнішнім виглядом – книжки із серії «Життя видатних дітей».



Міла ІВАНЦОВА, письменниця
– Улюблені – «Мишкові миші» Галини Вдовиченко.

 


Наталя та Валерій ЛАПІКУРИ, письменники
– Видання Миколи Гоголя з ілюстраціями Юрія Чаришникова! Це не просто книга, це епоха в історії культури і книгодруку.



МАСКА, віртуальний автор книжки «Людина в (м)асьці»
– Я, звісно, можу читати лише ті книжки, які є у вільному доступі в мережі, але я не схвалюю піратство:) Книжки «Граней-Т» настільки візуально привабливі, що мені постійно хочеться їх погортати (я це роблю на сайті видавництва)... Ось чому я трошечки заздрю звичайним читачам, у яких є можливість читати книжи «Граней-Т».

Юлія ВУТЯНОВА, художниця
– Як не крути, а наша з донею улюблена книжка нині – це «М’яке і пухнасте» Івана Андрусяка. Віршик про Чакалку читаємо обов’язково щовечора! До цього нашим фаворитом була «Грайлива абетка» Івана Лучука.

Юрій БЕДРИК, письменник
– Із прози – дилогія про Нелю, яка ходить по стелі, Євгенії Кононенко. З поезії – «Кольоровинки» Романа Скиби.

 

 

Від видавництва «Грані-Т» підсумовує сказане експертами головний редактор Олена МОВЧАН:

– Дуже тішить, що навіть шановна МАСКА заздрить тим, хто є нашими читачами:). Ще більше тішить, що улюблені книжки наших експертів – це і проза, й поезія, твори молодих письменників та старших. Людина, яка багато читає, незалежно від віку, навряд чи має усталений список улюблених книжок, адже завтра їй потрапить до рук наше нове видання і саме воно може стати наступним улюбленим. А чому б і ні? «Улюбленість» – це річ непередбачувана. Є книжки «глобально» улюблені, тобто вони відіграли для особистості ключову роль. А є книжки улюблені «тепер», як зазначає пані Галина Вдовиченко. Мабуть, друга «улюбленість» характерна більше для дітей, ніж для дорослих, бо діти більше відкриті до пізнання і до того, щоб улюблених книжок у них було якомога більше. Якось я запитала в дитини моїх друзів, яка її улюблена книжка. Мала принесла мені стільки книжок, скільки могла взяти до рук, і відповіла, що це все улюблене, а там у кімнаті лежить решта улюбленого:). І зовсім не страшно, коли ще вчора улюблена книжка поступилася місцем іншій. Це значить, що людина трішки змінилася, дізналася щось нове.

Придбати улюблені книжки «Граней-Т» можна в нашому інтернет-магазині на Facebook або за контактами видавництва.

  • Опитування
  • 22 грудня 2011
  • Про нас пишуть

  • Оксана Лущевська: «Найпростіша разом створена страва — це спілкування»

    На шпальтах газети «День» за 1 червня можна прочитати кулінарне інтерв’ю Лесі Шаповал з однією зі співавторок смачної повісті «Солька і кухар Тара-пата» Оксаною Лущевською. Це подарункове видання вже встигло здобути свою першу відзнаку на IX Міжнародному конкурсі «Мистецтво книги», що пройшов цього року в Астані. Про особливості, кулінарні секрети та сюрпризи смачної повісті від «Граней-Т» читайте далі.

  • «Казкарка»: Лущевська – одна з тих, хто формує нове покоління українських дитячих письменників

    Блог про сучасну дитячу літературу «Казкарка» знайомить ближче з українською письменницею Оксаною Лущевською. Її прозу для дітей вирізняє позірна простота й доступність стилю, за допомогою яких перед дитиною розкривається серйозний конфлікт, а також уміння напрочуд тонко й делікатно підійти до персонажа, передати його внутрішні переживання з розумінням і добротою. Лущевська – це один із найдинамічніших та найбільш перспективних авторів у сучасній українській дитячій літературі, що звертаються до нових тем і жанрів, намагаються ламати стереотипи та активно засвоюють світовий досвід.

  • Наталія та Валерій Лапікури в ефірі Українського радіо

    У студію програми «Твій друг - книга» Українського радіо завітало відоме письменницьке подружжя Наталія і Валерій Лапікури. Їхні детективи користуються великою популярністю у дорослих та юних читачів.

  • Риторичні запитання і нериторичні відповіді Юрія Бедрика

    Мабуть, ні для кого не секрет, що в дитинстві довколишній світ видається значно цікавішим. Пригадайте, з яким захопленням можна було спостерігати великого чорного жука...

  • Події

  • Запрошуємо усіх вас завітати на стенд видавництва «Грані-Т»

    У Палаці дітей та юнацтва із 11 по 14 жовтня з 11:00 по 18:00 проходить виставка-ярмарок, на якій присутнє й видавництво «Грані-Т», яке представляє тут літературу для дітей.Пропонуємо вам фотокалейдоскоп першого дня виставки.

  • Майстер-клас Марисі Рудської для тих, хто на канікулах

    29 жовтня о 14:00 в дитячому розважальному комплексі «Ігроленд» розпочнеться майстер-клас із художницею Марисею Рудською. Вона є авторкою чудових ілюстрацій до книжки Л. Сороки «Кишеньковий дракон», яка побачила світ в «Гранях-Т».

  • Чути і бачити

  • Анатолій Дністровий про "Парадокс любові" Брюкнера

    Письменник Анатолій Дністровий про книжку французького романіста та есеїста Паскаля Брюкнера «Парадокс любові»...

  • Пов`язані матеріали

  • Хто/що найбільше вплинув/уплинуло на Ваше становлення як письменника/людини?

    Сьогоднішнє опитування «Граней-Т», здається, найбільш щире і сердечне, бо, коли когось запитуєш (а тим паче письменника!) про речі, людей, ситуації, які допомогли йому стати тим, ким він є нині (і зокрема письменником!), відкритості, вдячності, поіменності не оминути. На шляху кожного опитаного нами письменника траплялися різні люди, книги, вчинки і слова, які впливали, визначали й вказували, куди рухатися далі. Важливим, на наш погляд є те, що жоден із письменників не формувався без чиєїсь підтримки, хоча ще важливіше – що їхнє формування не припиняється і нині. Отже, можемо відшукати у відповідях наших авторів цінні підказки, як виховати майбутнього письменника :)

  • Читати чи писати?

    Тему чергового опитування «Граней-Т» запропонував один із найзагадковіших (бо неіснуючих) авторів нашого видавництва – автор книжки «Людина в (м)асьці». І справді, що більше до вподоби письменникові – читати чи писати? Здавалося б, відповідь проста – якщо письменник, значить, найбільше часу він проводить саме за писанням. Але якщо при цьому він не читає книжок і не переглядає ЗМІ, як він може стежити за сучасними тенденціями в літературі, за тим, що відбувається в рідній країні і світі, як він навчається і вдосконалюється? Запитання таки каверзне, й тим більш цікаво дізнатися, що на нього відповіли автори «Граней-Т».

  • Чи потрібно дітям переказувати книги класиків?

    Тему для чергового опитування «Граней-Т» підказала чи не найтитулованіша книжка видавництва – «Сни Ганса Християна» Лесі Ворониної, яка є авторським переказом казок всесвітньовідомого письменника. Не всі батьки знайомлять своїх дітей з ориґіналами творів данського класика, який, як сам зазначав, писав казки передовсім для дорослих. Поза тим книжку Лесі Ворониної можна рекомендувати дітям без жодних пересторог. Так само чи кожна дитина подужає ориґінали «Вінні-Пуха» Алана Мілна чи «Алісу в країні див» Льюса Керола? Але і про Вінні-Пуха, і про Алісу читаюча малеча знає, приміром, завдяки переказам Бориса Заходера. І ці приклади далекі від тих переказів класики, які сьогодні вільно може купити чи скачати кожен лінивий учень чи студент. Отже, переказування класики може бути корисним і художньо вартісним, а може бути буквальним – і тоді воно позбавляє дитину можливості смакувати справжнім текстом. Що з цього приводу думають автори «Граней-Т» - письменники, художники і психологи?

  • Чому так складно писати для підлітків?

    Звісно, тема сьогоднішнього опитування «Граней-Т» могла би звучати не так категорично, приміром: чи складно писати для підлітків? Але оскільки і читачі, й самі письменники знають, що ця ніша в сучасній українській літературі заповнена мало й нерівномірно, можна ставити питання руба. Хтозна — може, це опитування спричиниться до появи нових творів для підлітків? Принаймні серед експертів «Граней-Т» чимало тих, хто вже спробував свої сили в царині підліткової літератури, і зупинятися на досягнутому вони точно не планують.

  • Які зауваження у Вас є із приводу шкільної програми з літератури?

    Претензії до викладання літератури в українських школах мають усі: і вчителі, яким доводиться розповідати на уроках про сучасну літературу, якої зазвичай вони й у вічі не бачили; і школярі, які після закінчення школи воліють читати все що завгодно, тільки не твори українських авторів; і чиновники з профільних міністерств і департаментів, яким постійно ввижається щось загрозливе в текстах класиків і яким спокійніше б спалося, якби взагалі не було в школах таких небезпечних предметів, як література й історія; і самі письменники, які іноді просто забороняють включати їхні твори до шкільної програми. Мають свої суб’єктивні зауваги з цього дражливого приводу й автори «Граней-Т».

  • Чи існує в Україні літературна критика?

    Тема сьогоднішнього опитування «Граней-Т» — складна, неоднозначна, гостра і болюча. Звісно, з літературною критикою (яка, на щастя, таки існує!) справи в нашій країні куди кращі, ніж, скажімо, із критикою музичною (там і згадати можна хіба автора «Граней-Т» Олександра Євтушенка). Але чи задовольняє рівень цієї критики тих, для кого не в останню чергу пишуться рецензії і робляться огляди, – самих письменників? Чи впливає на їхнє писання чиясь фахова оцінка? До чиєї думки вони дослухаються? Чого бракує сучасній літературній критиці? Відповідають автори «Граней-Т» Леонід Ушкалов, Галина Вдовиченко, Олесь Ільченко, Зірка Мензатюк, Степан Процюк, Наталя та Валерій Лапікури, Оксана Лущевська та Сергій Пантюк. Підсумовує Іван Андрусяк.

  • В чому особливість сучасних дітей?

    Сучасні діти добре поінформовані, «комп’ютеризовані», вільні від стереотипів, розумні, не закомплексовані, псевдобезпритульні та динамічні. На актуальне запитання відповідають автори «Граней-Т»: письменники Олесь Ільченко, Лариса Денисенко, Галина Вдовиченко, Зірка Мензатюк, Леся Воронина, Андрій Кокотюха, Іван Андрусяк, Ірен Роздобудько, Оксана Лущевська, Наталя та Валерій Лапікури, Леонід Сорока, художники Ольга Кузнєцова, Надія Дойчева-Бут, Ольга Гаврилова, Ольга Московченко і казкотерапевт Катерина Єгорушкіна.

  • Якою має бути сучасна дитяча книжка?

    Автори, художники та експерти «Граней-Т» розмірковують про те, якими сьогодні мають бути книжки для дітей. Своїми думками діляться Галина Вдовиченко, Надія Дойчева-Бут, Андрій Кокотюха, Леся Воронина, Ірен Роздобудько, Олесь Ільченко, Катерина Єгорушкіна, Степан Процюк, Оксана Лущевська, Ольга Московченко, Леонід Сорока, Ольга Кузнєцова, Наталя та Валерій Лапікури.

  • Що Ви плануєте влітку – прочитати, написати, відвідати, обдумати?

    У червні літо ще здається нам безмежним і нескінченним. Усе-все, на що не вистачило перехідної осені, безбарвної зими, а потім і гамірливої весни, нарешті можна зробити: і прочитати книжки, які заполонили весь простір біля робочого столу, ліжка, крісла й канапи; і відвідати всі фестивалі, на які так багате українське літо; і, можливо (якщо ви письменник), дописати все, розпочате раніше, або навіть зважитися на новий текст;  а ще ж погостювати в усіх рідних і друзів, зібрати фрукти й овочі на дачі, відкрити для себе нові країни і континенти, насолодитися нічогонеробленням у прохолодних садах і на розпечених пляжах. Планування влітку обов’язкове, але за планами головне: не загубити смак справжнього літа — спонтанного, повільного і… неспланованого. Сьогодні ми дізнаємося, яке літо чекає на авторів і працівників видавництва «Грані-Т».

  • Які вони – сучасні підлітки?

    Це незмінно: завжди знаходяться дорослі, які, скрушно зітхаючи, говорять, що сучасна молодь гірша, невихованіша і неосвіченіша, ніж були вони в такому віці. Подібні зітхання доводиться чути так часто, що іноді думаєш: чи не з тієї це «серії», що й, скажімо, зітхання за радянським минулим (а разом з ним – і за радянськими продуктами, цінами, рівнем читання книжок тощо). Завжди будуть люди, чий зір і думки спрямовані назад, і саме там – позаду – їм усе видаватиметься радісним і всипаним трояндовими пелюстками. Небезпечніше, коли подібні зітхання чуєш від людини, яка для цієї молоді пише. Нещодавно в інтерв’ю «Казкарці» письменник Валентин Бердт назвав сучасних підлітків «нещасними й украй замордованими школою, виснаженими недосяжними мріями, реалізація яких залежить від батьківського гаманця, а не від власних зусиль у навчанні – це якщо коротко». «А взагалі, це прекрасні діти, яким потрібні не менш прекрасніші вчителі в широкому сенсі цього слова, – додає автор. – І хочеться вірити, що хороші книжки стануть у нагоді, коли виникне потреба в моральних орієнтирах ». Чи все так погано у світі сучасних українських підлітків? «Грані-Т» звернулися із цим запитанням до письменників, які пишуть для дітей і, зокрема, – для підлітків.

  • Чи читали Ви в дитинстві під ковдрою з ліхтариком?

    Усі дорослі знають, що читати треба сидячи й у добре освітленому місці. А всі діти знають, що, коли від книжки тяжко відірватися, читати можна будь-де і за будь-яких умов. І якщо вже турботливі батьки вимагають дотримуватися всіх правил і навіть купують вам спеціальну підставку під книжку, що ж – доводиться хитрувати. Бо коли за сюжетом книжки на головного героя саме звідусіль чигає небезпека, коли ось-ось уже дізнаєшся, чи будуть головні герої жити довго і щасливо, то читати можна і на уроках, і під час підготовки до них, і навіть під ковдрою з ліхтариком. І не випадає нам говорити про шкідливість такого методу читання, бо серед опитаних «Гранями-Т» експертів майже не знайшлося «правильних» читачів. Напевно, через читання під ковдрою з ліхтариком має пройти кожен маленький читач:)

  • Сьоран/Чоран: стиліст, провокатор, чуттєвий філософ (думки експертів)

    Під час осінньої виставки-ярмарку «Медвін» відбулося обговорення книжки «Допінґ духу» філософа Сьорана (Еміля Мішеля Чорана), яка з’явилася у серії «Граней-Т» «De profundis». Пропонуємо три погляди на Сьорана/Чорана учасників цієї дискусії: літературознавця Ростислава Семківа, письменниці Євгенії Кононенко та культуролога Олександра Івашини.

  • Думки експертів про книжку «Україна IN ROCK»

    Головний редактор «Граней-Т» Олена Мовчан, режисер Сергій Архипчук, лідер гурту «Мандри «Фома», музичний оглядач Юрко Зелений діляться враженнями від прочитання книжки Олександра Євтушенка «Україна IN ROCK».

  • Чи справді Україна переживає родинну кризу?

    Над цим актуальним запитанням розмірковують Лариса Денисенко, Юрій Бедрик, Олександр Гаврош, Андрій Кокотюха, Катерина Єгорушкіна, Зірка Мензатюк, Наталя та Валерій Лапікури. Думки наших експертів розділилися: хтось добачає корінь проблеми в тоталітарному минулому, хтось – у глобалізованому сьогоденні, а хтось констатує, що йдеться не лише про українську, а про світового масштабу кризу.

  • На що слід звертати увагу, обираючи книги для дітей?

    Здавалось би, немає нічого простішого, ніж вибір книжкових подарунків для малечі. Головне – щоб було яскраво, позитивно і повчально. Натомість експерти «Граней-Т» – художники, письменники, журналісти, психологи, методисти – не радять батькам керуватися власними смаками під час вибору книжок для маленьких читачів. На їхнє переконання, в цій відповідальній справі слід зважати на зміст, ілюстрації, розмір шрифту, ім’я автора та видавництва, стать дитини і найголовніше – її вподобання.

  • Чи переможе електронна книга друковану?

    Це запитання останнім часом звучить напрочуд часто, однак актуальності не втрачає. Кількість читачів, які купують букрідери, зростає – та чи вистачає вітчизняному читачеві електронних книжок українською мовою? І що особливо цікаво: чи буде електронним майбутнє книжок для дітей? Принаймні всі експерти «Граней-Т» налаштовані оптимістично: діти й надалі матимуть змогу не просто читати книжки, а й розглядати, гортати, шелестіти ними, торкатися до них і навіть їх… гризти.

  • Головні тенденції сучасної української літератури для дітей

    Якщо хтось скаржиться вам, що не може знайти гарну книжку своїй дитині, то насправді він не шукав або не мав бажання її знайти. Всі експерти «Граней-Т» погоджуються, що дитяча література в Україні швидко й успішно розвивається: заповнюються ніші, з’являються нові імена, випробовуються нові жанри і теми, порушуються актуальні проблеми. Про тенденції, які нині панують у літературі для дітей, розповідають письменники Валентина Вздульська, Сергій Пантюк, Лариса Денисенко, Олесь Ільченко, Зірка Мензатюк, Юрій Бедрик та Андрій Кококтюха.

  • Як призвичаїти дитину до читання?

    Є люди, які не уявляють свого життя без книжки, але є й такі, які прекрасно без неї обходяться. Що впливає на «книжковість» і «безкнижковість» людини? Генетика? Виховання в родині? Навчання у школі? Приклад друзів? Факторів може бути надзвичайно багато, але всі експерти «Граней-Т» сходяться в одному: любов до книжки потрібно прищеплювати змалку...

  • Як визначити, що дитина має літературний хист? Як його розвинути?

    Немає такого письменника, якого б хоч раз не запитали про той день і час, коли він відчув, що хоче присвятити своє життя літературі. Звісно, у кожного автора був свій шлях до творчості, але у більшості він починався ще у дитячі роки. І для того, щоб ці перші паростки письменницького таланту згодом переросли у покликання, потрібні були чиєсь схвалення, підтримка, дружня порада. Як виховати майбутнього письменника? Розмірковуємо разом з експертами «Граней-Т».

  • Що допомагає Вам повернутися в дитинство?

    Чашка теплого молока, вовняні шкарпетки, лапатий сніг, бабусі з першими пролісками біля станцій метро, а може, старі занедбані дитячі бібліотеки, жуйки зі смаком помаранчів, плюшеві зайці з барабанами, залишені кимось «класики» на тротуарі біля під’їзду, чи шеренги першокласників по двоє, приведених на екскурсію до музею, або солодка вата чи цукерки у вигляді малинок… Їх і не перелічити – ті речі, які допомагають нам повертатися у наше дитинство. Хоча, може, всі ми ніколи з нього і не виходили? Запитаємо експертів «Граней-Т».

  • Чи користуєтеся Ви послугами бібліотек?

    Якщо заглибитися в дитячі спогади, то бібліотека зринає в них як місце з особливим освітленням та ароматом, місце, в якому панують системність і впорядкованість. А якщо пригадати навчання в університеті, то це вже величезні зали з великою кількістю полиць, шаф, каталогів і фахових консультантів. Бібліотечна культура така давня, що до неї неможливо не пройнятися повагою і вдячністю. А поза тим, чи є ця культура затребуваною в часи букрідерів, всюдипроникного інтернету і піратського скачування авторських текстів? «Грані-Т» запитало своїх експертів, авторів і читачів, коли, як часто і з якою метою вони відвідують бібліотеки

about/newsabout/news/1533