• Михайло Бриних: «Iноді хочеться простого, душевного і якісного погрому»

    Михайло Бриних увагою різнорідних мас-медіа не обділений, як і його різножанрові книжки. І своєю увагою письменник, літературний критик і публіцист не обділяє широченний спектр явищ і подій культурницької тематики (окрім балету, звісно). У цьому ви легко переконаєтесь, натрапивши на перший-ліпший його блог у багатьох різнорідних мас-медіа. Та все ж теми для розмов не вичерпуються. Сьогодні розмова – не так з письменником і журналістом, як і з літературним критиком, творцем прєкраснійшої падлючіскої мови і вільним спостерігачем за українським видавничим ринком.

  • Україна will rock you

    Автор хоче привернути увагу до проблеми розвитку української рок-музики.

  • Готуємось до шкільних буднів разом з Івасем Бурундуком

    Напередодні нового навчального року прозова спроба Івана Андрусяка під назвою «Вісім днів із життя Бурундука» набуває ще більшої популярності. От і сьогодні з’явилась нова рецензія Юлії Мендель на цю веселу і водночас глибоку повість про шкільне буття шестикласника Івася Бондарука. Поспішайте, до кінця канікул залишилось 2 тижні, тож ви ще встигнете разом зі своїм школяриком насолодитись соковитою мовою письменника і підготуватися до зустрічі з однокласниками після літніх вакацій.

  • Тонко, образно, гарно...

    У просторі Facebook на сторінці Наталії Зарудняк з’явилася рецензія на книжку Марії Микицей «Будинок, який умів розмовляти».

  • Щоб не виріс музикантом програміст

    Якщо ви досі перебуваєте в роздумах, ким же виросте ваш малюк, погортайте на ніч разом книжку Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука». Жанна Куява впевнена, що саме це видання «Граней-Т» буде не лише гарною передумовою доброго сну, а ще й допоможе вам по-іншому поглянути на власну дитину і допомогти їй обрати правильний шлях до своєї, а не чужої, мети.

  • Михайло Бриних: У сучасній літературі всі голодні, дикі та злі

    Іноді здається, що Михайло Бриних — це псевдо, під яким приховується сила–силенна людей. Одна людина в нашій країні не може дозволити собі бути настільки послідовною, гострою, цинічною, стьобною, критичною. Власне, саме тому, що Михайло — один із небагатьох професійних українських критиків, йому і вдається бути таким багатогранним, неповторним і неповторюваним. Коли Бриних пише свої колонки на найрізноманітніші теми — опонентам, які б і хотіли не погодитися, просто бракує слів. Не завжди вистачає слів і літературним критикам, які беруться оцінювати Бринихові прозові творіння — «Реальну ніжність вирваного серця», «Електронний пластилін», «Шахмати для дибілів» і свіжу «Хрустальну свиноферму», видану «Гранями–Т», яка є третьою частиною (друга «Шахмати для дибілів: цейтнот доктора Падлючча» поширювалася в електронному вигляді в рамках проекту «Тільки тексти») «шахматного» циклу Бриниха. Тут також змішування жанрів, стилів, підтекстів, процвітання суржику в його найчарівнішому прояві і вже звична присутність всесильного доктора Падлючча. Присутній він і в ексклюзивному інтерв’ю Тетяни Чирки на шпальтах «України молодої».

  • Поєднання баченого і неочікуваного від Марії Микицей

    Чимало сучасних українських письменників, які вже мають стійкий імідж у світі дорослої літератури, свою першу дитячу книжку побачили в «Гранях-Т». Так сталося і з Марією Микицей. Знана поетка відтепер має в своєму доробку книжку для дітлахів та їхніх батьків про сімейний відпочинок. «Будинок, який умів розмовляти» – нова грань творчості авторки, яка неодмінно приємно вразить маленьких читачів та навчить відпочивати поза містом в родинному колі.

  • Експеримент під нік-неймами вдався

    Дивно купувати книжку, яка не має автора. Дивно, але приємно. Відразу позбавляєшся тиску авторитету того імені, яке пишуть на обкладинці. Нерідко ж книжку вважають апріорі хорошою тільки тому, що в неї автор відомий. А «Людина у (м)асьці» одразу дає можливість сказати власну думку, позбавляє від тиску стереотипів і громадської думки. Лише текст і читач. Своїми думками і враженнями від експериментальної книжки «Граней-Т» поділилась Любов Багацька на сторінках Всеукраїнської газети «День».

  • Доторкнутися до невідомої України

    Я маю знайомих, які щороку під час літніх вакацій збираються і кількома машинами їдуть у мандрівку, як вони називають її, замками Західної України. Багато хто дивується – де вони набирають стільки замків, аби вже стільки років поспіль їздити?

  • Книжка Тимоті Снайдера для людства про Україну і не тільки

    Українське видання «Криваві землі» викликало неабиякий резонанс серед вітчизняних фахівців з історії, політики та пересічних читачів, адже події, описані в цій книжці, більшість свідомих дорослих читачів пам’ятає не з книжок. Жахіття війни, Голодомору та репресій переказували ще бабусі-дідусі, які все це бачили на власні очі, тож не дивно, що ця Історія продовжує нас хвилювати. Власні враження та роздуми щодо історичної монографії єльського професора виклав журналіст Тарас Альберда на порталі ХайВей.

  • Невідомі польські замки і резиденції в Україні

    Завдяки двотомному путівнику Дмитра Антонюка «Польські замки і резиденції в Україні» «Друг читача» та Любов Багацька пропонують доторкнутись до невідомих куточків нашої батьківщини. Навесні «Грані-Т» організували презентаційний тур, який викликав неабияке зацікавлення у мандрівників і краєзнавців багатьох українських міст і селищ, адже замки й палаци – найтаємничіша архітектура, від якої віє живим духом старовини. Вони хвилюють уяву і старанно оберігають свої таємниці, чимало з яких іще можна відкрити. Виявляється, що їх збереглося в Україні набагато більше, ніж прийнято вважати, про що не раз зауважував сам автор путівників.

  • Книга може бути витвором мистецтва! Доведено «Грані-Т»!

    Сьомий рік поспіль книжки видавництва «Грані–Т» (цього разу «Корабель дурнів» Себастіна Бранта, «Солька і кухар Тара–пата» Оксани Лущевської та Лани Світанкової) здобувають перемогу на Міжнародному конкурсі «Мистецтво книги». Про рецепти цього успіху, некомпетентність українських книжкових конкурсів, а також соціальну відповідальність — рідкісне відчуття у видавничому просторі — в інтерв’ю Дарини Фіалко з головним редактором видавництва «Грані-Т» Оленою Мовчан на сторінках газети «Україна молода».

  • Педагогічна цінність «любити дітей» — проти педагогічної професійності?

    Нещодавно завершився «Всеукраїнський конкурс на найкращий конспект уроку з позакласного читання у 5—9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2011—2012 н. р.». Конспекти надіслані, прочитані, переможців визначено і нагороджено, та це не кінець. Аналізувати вчительські конспекти і робити висновки стосовно професійності вітчизняних освітян взялася головний редактор «Граней-Т» Олена Мовчан на сторінках газети «День».

  • Данило Ільницький: «Львів відкритий для тих, хто хоче зловити його хвилю»

    Чотири роки тому видавництво «Грані-Т» започаткувало інтелектуальну дискусію про Львів, видавши дотеперішні роздуми про місто окремою книжкою під назвою «Leopolis multiplex». Видання містить не лише згадки, враження та мрії нинішніх старших і середніх поколінь, а й сприйняття міста і відчуття його атмосфери, а також їхні погляди на різні львівські проблеми. Тепер своїм баченням міста Лева, його теперішнього та майбутнього, поділився на сторінках ZAXID.NETу представник теперішнього покоління львів’ян Данило Ільницький.

  • Наталія Пуряєва про… любов, здатність прощати, справедливість, терпимість і добро

    Є речі, які надзвичайно важливі для формування особистості, та які хвилюють нас протягом життя. Ми часто думками повертаємось до Бога, віри і релігії, а як дитині пояснити в чому відмінність, чому існують різні релігії та різні духовні лідери? Про дитинство п’яти визначних лідерів, які вплинули на становлення та свідомість багатьох поколінь, говорить Наталія Пуряєва у книзі «Про про Омеляна Ковча, Івана Павла ІІ, Олександра Меня, Далай-ламу XIV та Валерія Марченка».

  • Літературний футбол: Україна — Польща

    «У цій збірці вісім есе, які, зрозуміла річ, представляють вісімку авторів. Якщо її смисловий контент і структурно-персональний склад перекласти на мову гри, то маємо дві команди — українську та польську, в кожній із яких по чотири гравці. А їхні есе виступають своєрідним матчем поміж цими командами, сутність якого в тому, хто гостроцікавіше, ритмо-динамічніше розповість про Місто і про Футбол…» —  в газеті «День» з’явилася рецензія Ярослава Голобородька на збірку «Тотальний футбол».

  • Футбол як компенсація. Футбол як протест

    «Футбол справді став тотальним, тож на книжку поклали обов’язок розповісти про міста, культуру футболу в них, аби вболівальники почувалися трохи комфортніше на виїзді. Проте результат перевершив сподівання – розкрилися нові грані сутності та значення футболу», – на сайті «Лівий берег» з’явилася рецензія Любові Багацької на антологію «Тотальний футбол».

  • «Євро-2012» і література

    У самому розпалі «Євро-2012». В Україні тільки й розмов, що про футбол, збірні та іноземних вболівальників. Працюють на чемпіонат і діячі літератури та культури, хоча в нас такими гострими були випадки протистояння між футболом і мистецтвом.

  • Маєток таємничої Анни розділений кордоном

    Про існування палацу у селі Нижанковичах, що на українсько-польському кордоні, дізналась з путівника «315 польських замків та резиденцій в Україні» (видавництво «Грані-Т»).

  • Письменник зустрів героїв своєї книжки в потязі

    Серед малих хлопчаків, які копають каштани, можна впізнати майбутніх Шевченка, Блохіна, Шовковського, — розповідає про героїв свого есе "М'ячі" письменник 43-річний Євген Положій.

  • Сергій Жадан: «Футбол – це відображення суспільного життя»

    Розмова про літературу, погоду чи футбол – завжди цікаво, якщо твій співрозмовник Сергій Жадан. Доки ми, схрестивши пальці, чекаємо на Євро, українські письменники, виконуючи громадянський обов’язок, видають книгу, яка чесно розповідає західним вболівальникам про те, що саме на них чекає в містах проведення Євро. Про книгу, футбольних фанів, про-українські стереотипи, надії та ілюзії розповів Сергій Жадан на сторінках журналу «РЕПРИЗА».

  • Командна гра українсько-польських письменників

    У день, коли українська збірна зустрічається у футбольному поєдинку зі Швецією, Андрій Дрозда на «ЛітАкценті» згадує про командну гру письменників, які створили есеї для збірки «Тотальний футбол». Книга призначена більшою мірою для гостей чемпіонату, адже есеї знайомлять читачів із містами-господарями Євро-2012. Найкращі історії восьми українських і польських авторів ще раз доводять, що футбол об’єднує людей, коли вони перетворюються на вболівальників під одних державним прапором.

  • Пригоди від Олексія Огульчанського для сучасних дітей

    Розпочинаємо тиждень із рецензії на класику, а саме на книжку Олексія Огульчанського «Скарб Солоного лиману». Любов Багацька на книжковому порталі «Буквоїд» знайомить читачів із автором повістей «Скарб Солоного лиману» та «Подарунок Кніповича» та з сюжетом самих цих повістей, якими вже не одне десятиліття зачитуються юні шукачі пригод.

  • Оксана Лущевська: «Найпростіша разом створена страва — це спілкування»

    На шпальтах газети «День» за 1 червня можна прочитати кулінарне інтерв’ю Лесі Шаповал з однією зі співавторок смачної повісті «Солька і кухар Тара-пата» Оксаною Лущевською. Це подарункове видання вже встигло здобути свою першу відзнаку на IX Міжнародному конкурсі «Мистецтво книги», що пройшов цього року в Астані. Про особливості, кулінарні секрети та сюрпризи смачної повісті від «Граней-Т» читайте далі.

  • Клаус Гаґеруп: «Я щасливий, що ландшафт, у якому твориться дитяча література, стає все більшим»

    Талановита письменниця Оксана Лущевська пропонує українським читачам ближче познайомитись із відомим норвезьким письменником Клаусом Гаґерупом, його творчістю, родиною та деякими цікавими епізодами із життя в інтерв’ю для інтернет-видання «ЛітАкцент». В Україні вже вийшло кілька його книжок у перекладі Галини Кирпи. Остання з них, «Золота вежа», побачила світ у видавництві «Грані-Т» минулого року.

  • Цитриновий сік

    «Людські серця дуже схожі на глечики… Так само як глечики, вони можуть бути порожні, а можуть бути наповнені, можуть бути з тріщиною, надщерблені чи розбиті…

  • Клаус Гаґеруп: «Я залюбки відвідав би Україну…»

    Клаус Гаґеруп – одна з найпомітніших постатей у норвезькій літературі для дітей та підлітків. Щоправда, він також є автором кількох “дорослих” книжок і спогадів про свою матір, видатну норвезьку письменницю Інґер Гаґеруп.

  • Як школярикові жить – киця Волошка навчить

    Для тих, у кого є пухнасті улюбленці, або ж хто планує їх завести, ця книжка видасться напрочуд близькою, а її героїня – знайомою, адже мова в ній іде про веселого чотирилапого друга, а точніше подругу – кицю Волошку. Журналіст і критик Жанна Куява вподобала історійки про бешкетницю Дмитра Чередниченка і поділилась своїми враженнями від книжки «Чого Волошка запишалась» з «Другом читача».

  • Тематичне й художнє багатство пригодницьких повістей Олексія Огульчанського для дітей

    На сайті проекту «Краща література юним читачам», або ж КЛЮЧ, що присвячений дитячій літературі в Україні, розмістили ґрунтовну статтю кандидата філологічних наук Ольги Будугай про творчу спадщину Олексія Огульчанського, та збірку повістей «Скарб Солоного лиману». Це видання побачило світ у видавництві «Грані-Т» з ініціативи землячки письменника, сучасної авторки книжок для дітей Галини Малик.

  • Повість про непересічне кохання від «Граней-Т»

    П’ятнична рецензія цілком серйозна, хоч ідеться в ній про закоханого коня Домінікаса і квітку Волошку. Юлія Кузьменко на літературному порталі «Друг читача» пропонує читати повість литовського письменника «Любов коня Домінікаса» дітям на ніч, щоб їм наснилися барвисті сни. Уявити казкову красу та ніжні почуття допоможуть майстерний переклад Дмитра Чередниченка та яскраві ілюстрації київської художниці Надії Дойчевої-Бут.

  • Погляд на українське книговидання крізь призму культурних маркерів

    Кожна нація має свою програму розвитку, яка формує сильні свідомі покоління, що не нудять світом, а реалізовують себе в різних напрямках і почуваються щасливими. Однак щасливими стають одиниці. Чому? Про важливість самоідентифікації та культурних маркерів, безглуздість формування топів і рейтинґів найкращих книг і письменників в Україні, а ще про кефір десятирічної давності та поживу для душі та розуму розмірковує головний редактор нашого видавництва Олена Мовчан.

  • Книжка травня про шкільне життя Бурундука в огляді «Української правди. Життя»

    Сьогодні «Українська правда. Життя» для свого книжкового огляду обрала книжка Івана Андрусяка «Вісім днів із життя Бурундука». Ірина Славінська звернула увагу не лише на пригодницький сюжет повісті, майстерний гумор письменника, а й на важливість піднятих тем і проблем, із якими стикається багато сучасних школярів.

  • Рудоголові фермери Мак-Бруми заговорили українською

    Ця книжка привертає увагу не лише малечі, а й дорослих, вона піднімає настрій і вчить як ставитись до різних несподіванок у житті – з гумором, весело, вбачаючи у всьому лише переваги. Саме так! Адже будь-які іспити у житті це шанс відкрити для себе нові обрії та можливості, навіть якщо ви купили 18 акрів землі углиб! Пан Мак-Брум та його ферма гарний тому приклад, про що і розповіла Любов Багацька на «УНІАН-Культура».

  • Подорож в шкільне життя за вісім днів від Івана Андрусяка

    «Буквоїд» опублікував рецензію Юлії Кузьменко на незвичайну історію про шкільне життя — «Вісім днів із життя Бурундука». Чим же життя учня Івася Бондарука може бути незвичайним розповів літературний редактор «Грані-Т» і батько трьох дітей Іван Андрусяк. Зазвичай він регулярно тішить малюків дивовижними віршиками, а цього разу заговорив прозою, ближчою для дітей середнього шкільного віку. І в прозі мова Андрусяка така ж мелодійна, як і у віршах, до того ж не позбавлена сучасних кумедних «словечок». Новий твір – що не зовсім і новий: скорочена версія повісті була опублікована 2010 року в журналі «Барвінок» – несе повчальну місію. Читачі мусять навчитися розрізняти свою і позичену мрію.

  • Скарби Олексія Огульчанського

    Сто років тому народився прекрасний український письменник, «забувати» якого неправильно, несправедливо і нерозумно – Олексій Якович Огульчанський. З цієї нагоди «Грані-Т» опублікувало повісті автора «Скарб солоного лиману» та «Дарунок Кніповича». Як пише Галина Малик у передмові до книжки, перевидання – «найкращий подарунок письменнику до сторічного ювілею». Але насправді це історії про літні канікули допитливих і непосидючих приазовських хлопців. Читач занурюється у світ дитинства, школи, перших обов’язків, а також моря, тварин і рослин.

  • Абетка добрих казок

    Чи то казкову абетку, чи то збірку казок П’ятинки для малечі створила талановита письменниця Дзвінка Матіяш. Казки, записані від П’ятинки, розміщені в алфавітному порядку, тож кожен може обрати історію, що починається на улюблену літеру. Для тих, хто вже встиг познайомитись із П’ятинкою в книжці «Зросла собі квітка», тепер є чудова нагода пізнати її краще. Про своє знайомство з П’ятинкою «Великому Їжаку» розповіла Роксоляна Свято.

  • У нашій родині є кілька рукотворних кулінарних збірок

    Поява книги «Солька і кухар Тара–пата» — справа фантазії та уяви. Мені часом бачився кухар, який чимчикує собі вздовж Хрещатика. Довкола листя. Щойно пройшов дощ. Далі вигадалося прізвище Тара–пата, що означає неспокійний, клопіткий. Потому прийшла його історія.

  • Оксана Лущевська знайомить з головним чоловіком кулінарної книжки «Солька і кухар Тара-пата»

    Нещодавно світ побачила перша українська кулінарна книжка «Солька і кухар тара-пата», якою вже встигли посмакувати дітлахи і дорослі на презентації «Граней-Т». З дітлахами зустрілась одна з авторок смачної повісті Лана Світанкова. Разом вони гралися із «загадковим» печивом, перебирали зелень і квасолю, готували і смакували канапки. На жаль, познайомитися з головним героєм повісті кухарем Тара-патою так і не вдалося. Виправити цю несправедливість взялася друга авторка подарункової кулінарної книжки Оксана Лущевська.

  • Голова у мурі і мур у головах

    Події осені 1989, що призвели до падіння сумнозвісного Берлінського Муру, а також Возз’єднання Федеративної Республіки Німеччини та Німецької Демократичної Республіки зимою 1990 року в свідомості громадян отримали назву Повороту. За визначенням, «поворот» не може бути лише випадковим збігом обставин, адже вимагає активної участі самого суб'єкта дії. Так мільйони маленьких людей, своїми активними діями чи відстороненим мовчанням, перекинули одну з перших кісточок доміно й запустили серію невідворотних історичних змін. І саме цим змінам, зокрема їхньому відображенню в німецькій літературі відповідного періоду присвячена антологія «Вертиголов та інші політичні тварини», укладена Нелею Ваховською та Денні Клаппер.

  • Естетичні пошуки митця, що стали новим етапом розвитку європейської поезії

    До сторіччя публікації роману Р. М. Рільке «Нотатки Мальте Лявридса Бріґґе» видавництво «Грані-Т» підготувало і видало перший український переклад. Саме цей роман став ідейним, смисловим «вузлом», із якого тягнулись і тягнуться ниточки різних прозових традицій, що претендували чи претендують на статус інтелектуально-креативної літератури.

  • Кракауер у перекладі Андрущенка: межі семантичної самоіронії

    Початок ХХ сторіччя подарував мистецтвознавцям унікальну можливість спостерігати наочну реалізацію парадокса Вайльда, а саме - безпосередній вплив мистецтва на реальне життя.

  • Сам удома, або Ключ до ініціації

    У кожного є ключ. Бодай якийсь. Маєш ключ – і ніби входиш до кола важливих людей, дорослих, тих, кого поважають і до кого дослухаються. Втім, не конче володіти ключем. Іноді достатньо просто знати, де він. І скористатися ним за призначенням. Саме це знання, відбите в назві психологічної повісті Ґудруна Мебса, дає її героєві Роберту змогу провернути все, що він провернув. І пережити це.

  • Дмитро АНТОНЮК: «Мене незборно тягне в дорогу»

    Нещодавно завершився презентаційний тур відомого журналіста і мандрівника Дмитра Антонюка. Його любов до мандрів та інтерес до української культурної спадщини втілились у серію туристичних путівників. Останній двотомний путівник «155 польських замків і резиденцій в Україні» побачив світ цього року, що стало гарним приводом для нової подорожі українськими містами. Особисто познайомитись з мандрівником та його путівниками мали змогу в Києві, Кам’янці-Подільському, Вінниці, Тернополі, Івана-Франківську, Львові та Луцьку.

  • Рукавичка з дитячим світоуявленням

    Нещодавно оргкомітет літературної премії «Великий Їжак» оголосив список фіналістів, серед яких Василь Голобородько та його «Віршів повна рукавичка». До речі, його ім’я часто згадувалось і не викликало спротиву чи заперечень при обговоренні: хто з сучасних українських письменників міг би з повним правом претендувати на Нобелівську премію. І ось чому.

  • Кінематографічна психологія Ваймарської доби

    Завдяки конкурсу «100 німецьких книг», який влаштовував Ґете-Інститут в Україні, з багатьма книжками «Граней-Т» мали змогу ознайомитись усі охочі. Деякі відгукнулись на конкурс і надіслали рецензії. Одна з них про найвідоміше досліджень німецького кіна, що вплинуло на розвиток науки про кіно ХХ століття – «Від Каліґарі до Гітлера – психологічна історія німецького кіна».

  • «Добридень» з Леонідом Ушкаловим

    Нещодавно до Києва завітав професор та відомий літературознавець Леонід Ушкалов. Особисто сказати пану Леоніду «добридень» мали можливість слухачі Українського радіо, а саме культорологічної програми «Добридень». Зустріч була присвячена виходу нової книжки Леоніда Ушкалова «Від бароко до постмодерну». Про сакральне і сороміцьке, про бароко, постмодерн, про блондинок у житті Тараса Шевченка і гроші у житті Григорія Сковороди спілкувалась ведуча Аліна Акуленко.

  • Вертиголов: наслідки зіткнення галактик

    Антологія укладена Нелею Ваховською дає лише уявлення про зіткнення двох галактик – Східної і Західної Німеччини. Але це скорше не зустріч протилежностей, а возз’єднання подібностей. Про добірку текстів, що присвячені зіткненню культур після падіння Берлінського муру, розмірковує український дослідник мови Михайло Рагнарюк, а підсумовує Олег Шинкаренко на книжковому порталі «Буквоїд».

  • Повість Марини Павленко «поза системою»

    Суперечлива повість Марини Павленко про звичайних-незвичайних дітей, братика Ромчика та сестричку Ганнусю Сойченків, яких можна зустріти в кожній школі і майже в кожному класі. Завдяки педагогічному досвіду письменниці звичайні діти та їхні долі видаються такими близькими і зрозумілими, адже їхні підручники й зошити в плямах, руки чорні від шкаралущі горіхів, батько алкоголік, а мама працює одразу на кількох роботах, щоб хоч якось забезпечити сім’ю.

about/aboutusmediaabout/aboutusmedia