Книжка має стати терапевтичною не тільки для дітей. Дорослим теж варто поглянути на себе збоку. Чи не кажуть вони своїм дітям так, як Богдасикова мама, маючи на увазі ставлення Марійки до «іграшкового» друга: «Я б дуже хотіла, щоб ти бодай трішки був схожий на ту дівчинку», – говорить вона. Основа основ виховання успішної та впевненої особистості в тому, щоб не порівнювати дитину з іншими, – це не лише образливо, а й руйнівно. Забігаючи наперед, скажу, що Богдасик не ображається, він упродовж усієї подорожі до Країни Мрій намагається розгадати мамині слова й іде в правильний бік: таки змінює своє ставлення до іграшок, друзів і мрій. Видання щедро ілюстроване теплими акварелями Катерини Очередько. Симпатичні кирпаті образи малючків і навіть драконів визирають чи не з кожної сторінки, запрошуючи в захопливу «Зоряну подорож». Тож закривайте оченята і нумо мріяти, на вас уже чекають

Наприкінці листопада видавництво «Грані-Т», яке останнім часом нагадувало про себе нечасто, видало нову книжку Оксани Лущевської – «Авіа, пташиний диспетчер».

Щойно з друку вийшла, а точніше, вилетіла нова книжка Оксани Лущевської «Авіа, пташиний диспетчер».

Нещодавно в Українському католицькому університеті у Львові презентували роман «Мишка» польської письменниці Дороти Тераковської.

Саме так хочеться вигукнути, читаючи дитячі детективи Андрія Кокотюхи. Ось воно – легке читво, яке не вантажить, не моралізаторствує, не заплутує численними авторськими відступами й інакомовленням.